Битва при Танханпхо (1592)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Битва при Танханпхо.
| Битва при Танханпхо | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Імджинська війна | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Командувачі | |||||||
| невідомо | Лі Сунсін Вон Гюн Лі Оккі | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 26 суден[2] | 51 судно[2]: Лі Сунсін: 23 судна 21 великих корабля 2 корабля-черепахи Вон Гюн: 3 великих корабля Лі Оккі: 25 суден | ||||||
| Втрати | |||||||
| 26 суден[2] 2700 загиблих і поранених | відстуні | ||||||
Битва при Танханпхо (кор. 唐項浦海戰, 당항포 해전, яп. 唐項浦海戦; 13 липня 1592) — морський бій, що відбувся між японським і корейським флотом у бухті Танханпхо в ході Імджинської війни. Третя битва другої кампанії Лі Сунсіна.
Короткі відомості
Після битви при Танпхо 10 липня 1592 року корейський флот під командуванням Лі Сунсіна і Вон Гюна вийшов у відкрите море. 12 липня він об'єднався із силами правого флоту провінції Чолла піл проводом адмірала Лі Оккі. Разом корейська ескадра складалася з 49 суден класу пханоксон і 2 «кораблів-черепах» кобуксонів[3].
Того ж дня Лі Сунсін отримав повідомлення від жителів острова Коджо, що у бухті Танханпхо стоять на відпочинку 26 японських кораблів[4]. Зранку 13 липня , під прикриттям туману, корейська ескадра наблизилась до бухти і виявила противника. Лі Сунсін вислав вперед 4 пханоксони і «корабель-черепаху», які відкрили вогонь по японцях.
Хоча адмірал міг знищити ворожі судна прямо в бухті, він задумав виманити їх у море, щоб уцілілі японські вояки не помстилися місцевому населенню. Через 5 кораблів, що атакували, почали удаваний відступ, заманюючи противника. Японське командування вирішило наздогнати їх і пустило за ними усі 26 кораблів. Коли японські судна вийшли в море, усі кораблі корейського флоту оточили їх і почали поливати артилерійським вогнем. Декілька суден вирвалися з оточення, але були потоплені корейцями у погоні.
Примітки
- ↑ За східним календарем: 5 число 6 місяця // Tsuchihashi, Paul Yachita. Japanese Chronological Tables from 601 to 1872 A. D. — Tokyo: Sophia University Press, 1952.
- ↑ а б в Друга кампанія Лі Сунсіна // Проект «Святий герой Лі Сунсін». — Адміністрація міста Асан [Архівовано 2014-05-14 у Wayback Machine.], (кор.). Переглянуто: 2009-06-29.
- ↑ З них 3 пханоксони належали Вон Гюну, 25 — Лі Оккі, а решта — Лі Сунсіну.
- ↑ 9 великих, 4 середні і 13 малих.
Джерела та література
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997. (укр.)
- История Кореи. С древнейших времен до наших дней: в 2 т. М., 1974. — Т. 1. (рос.)
- Ли Чен Вон. Имдинская отечественная война 1592–98 гг. — Пхеньян: Департамент культурной связи с заграницей министерства культуры и пропаганды КНДР, 1953. [Архівовано 11 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Hawley, Samuel. The Imjin War. Japan's Sixteenth-Century Invasion of Korea and Attempt to Conquer China, The Royal Asiatic Society, Korea Branch, Seoul, 2005. (англ.)
Посилання
- Битва при Танханпхо // EnCyber. Корейська енциклопедія он-лайн[недоступне посилання з лютого 2019] (кор.)
- Битва при Танханпхо // NATE. Корейська енциклопедія он-лайн[недоступне посилання з лютого 2019] (кор.)
- Друга кампанія Лі Сунсіна // Вірний воїн Лі Сунсін (яп.)
