Ерік XII Магнусон

Ерік XII Магнусон
Народився	1339[1][2][3]
Помер	20 червня 1359(1359-06-20)[1] ·чума
Країна	Швеція
Посада	Король Швеції[d]
Рід	Фолькунги
Батько	Магнус Еріксон
Мати	Бланка Намюрська
Брати, сестри	Гокан VI
У шлюбі з	Беатріс Баварська
Медіафайли у Вікісховищі

Ерік XII Магнусон (1339—1359) — король Швеції з 1356 до 1359 року. Походив з династії Фолькунгів.

Життєпис

Ерік був сином Магнуса IV, короля Швеції та Норвегії, та Бланки Намюрської. У 1343 році його обрали спадкоємцем шведського трону. Тим самим його батько Магнус IV намагався зміцнити своє становище у Швеції.

Бажанням Еріка долучитися до керуванням країною, скористалася шведська знать, яка підштовхнула принца на повстання проти батька у 1355 році. Боротьба тривала до 1357 року, коли нарешті королівство Швеція було поділене між Еріком XII та Магнусом IV. При цьому король Ерік отримав південну Швецію та Фінляндію. У 1359 році батько й син замирилися, стали співволодарями країни.

Проте, в цьому ж році, 21 червня, Ерік та його дружина померли. За однією їх було отруєно, за іншою — від поширеної тоді чуми.

Родина

Дружина — Беатріс (1344—1359), донька Людовика IV Вітельсбаха, імператора Священної Римської імперії. Дітей в них не було.

Примітки

Джерела

• Sveriges medeltida personnamn, Upppslagsordet «Erik» s. 8 (швед.)
• Eldbjørg Haug: Margrete. Den siste Dronningen i Sverreætten. Oslo 2000. (Margrete. Die letzte Königin des Sverre-Geschlechts) (швед.)