Парламентські вибори в Естонії 2019
‹ 2015  2023 › | ||||
| Парламентські вибори в Естонії 2019 101 місць в Рійгікогу | ||||
| 3 березня 2019 Явка: 63,7% (▼0,5 %) | ||||
| Перша партія | Друга партія | Третя партія | ||
|---|---|---|---|---|
 |  |  | ||
| Лідер | Кая Каллас[1] | Юрі Ратас | Март Хельме | |
| Партія | Партія реформ Естонії | Центристська партія | Консервативна народна партія | |
| Попередні вибори | 27,7%, 30 місць | 24,8%, 27 місць | 8,1%, 7 місць | |
| Виграно місць | ||||
| Зміна місць | ▲4 | ▼1 | ▲12 | |
| Голосів виборців | 162,364 | 129,617 | 99,672 | |
| Відсоток | 28,9% | 23,1% | 17,8% | |
| Зміна % голосів | ▲ 1,2% | ▼ 1,7% | ▲ 9,7% | |
| Четверта партія | П'ята партія | |||
 |  | |||
| Лідер | Хелір-Валдор Зеедер[2] | Євгеній Осиновський[3] | ||
| Партія | Вітчизна | Соціал-демократична партія | ||
| Попередні вибори | 13,7%, 14 місць | 15,2%, 15 місць | ||
| Виграно місць | ||||
| Зміна місць | ||||
| Голосів виборців | 64,219 | 55,168 | ||
| Відсоток | 11,4% | 9,8% | ||
| Зміна відсотка голосів | ▼ 2,3% | ▼ 5,4% | ||
 Партії переможці за виборчими округами: | ||||
Парламентські вибори були проведені в Естонії 3 березня 2019 року. Партія реформ залишилася партією більшості, добавивши 4 місця при загальній кількості 34,[4][5] і Консервативна народна партія мала найбільший приріст, збільшивши кількість місць на 12 до 19 місць.
У політичному ході, який викликав протест у суспільстві, Юрі Ратас Центристської партії відхилив пропозицію Каї Каллас переможної Партії реформ створити спільну коаліцію, і замість того сформував коаліцію між Центристською партією, Консервативною народною партією та партією Вітчизна. Це стало другим кабінетом Юрі Ратаса.
Виборча система
101 член Рійгікогу обирається за пропорційною виборчою системою у дванадцяти багатомандатних округах. Місця виділяються за допомогою модифікованого метода д'Ондта. Сторони повинні пройти загальнонаціональний поріг у розмірі 5 %, щоб отримати місце. Якщо кількість голосів, поданих за окремого кандидата, перевищує або дорівнює простої квоти в їхньому окрузі (отриманого шляхом ділення кількості дійсних голосів, поданих у виборчому окрузі на кількість місць у окрузі), вони вважаються обраними. Решта місць розподіляються на основі частки голосів кожної партії та кількості голосів, отриманих окремими кандидатами. Будь-які місця, не виділені на рівні виборчого округу, заповнюються за допомогою закритого списку, представленого кожною із сторін на національному рівні.[6]
Результати
 | |||||
| Партія | Голоси | % | Місця | ± | |
|---|---|---|---|---|---|
| Партія реформ Естонії | 162 364 | 28,9 | 34 | +4 | |
| Центристська партія | 129 617 | 23,1 | 26 | −1 | |
| Консервативна народна партія | 99 672 | 17,8 | 19 | +12 | |
| Вітчизна | 64 219 | 11,4 | 12 | −2 | |
| Соціал-демократична партія | 55 168 | 9,8 | 10 | −5 | |
| Естонія 200 | 24 447 | 4,4 | 0 | Нова | |
| Зелені | 10 226 | 1,8 | 0 | 0 | |
| Багатство життя | 6 858 | 1,2 | 0 | Нова | |
| Вільна партія | 6 460 | 1,2 | 0 | −8 | |
| Об'єднана ліва партія | 510 | 0,1 | 0 | 0 | |
| Незалежні | 1 590 | 0,3 | 0 | 0 | |
| Недійсні голоси | 3,897 | – | – | – | |
| Усього | 565 028 | 100 | 101 | 0 | |
| Зареєстровані виборці/явка | 887 419 | 63,7 | – | – | |
| Джерело: Valimised [Архівовано 2 травня 2019 у Wayback Machine.] | |||||
Примітки
- ↑ Kaja Kallas elected Reform Party's first-ever chairwoman. ERR. 14 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ Helir-Valdor Seeder elected chairman of IRL. ERR. 13 травня 2017. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ Ossinovski valiti sotside uueks juhiks, Mikser loobus. Postimees. 30 травня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ На виборах в Естонії перемогла опозиційна Партія реформ. dw.com. 4 березня 2019. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ Парламентські вибори в Естонії виграла опозиція. Riigi Teataja. 4 березня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ Riigikogu Election Act. Riigi Teataja. 20 січня 2015. Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 19 травня 2019.
| |||||||||||||
