Григорій XVI

Григорій XVI
(Gregorius PP. XVI)
Папа Римський
2 лютого 1831 — 1 червня 1846
Попередник: Пій VIII
Наступник: Пій IX
Ім'я при народженні: італ. Bartolomeo Alberto Cappellari
Дата народження: 18 вересня 1765(1765-09-18)[1][2][…]
Місце народження: Беллуно, Венеційська республіка
Дата смерті: 1 червня 1846(1846-06-01)[1][2][…] (80 років)
Місце смерті: Рим, Папська держава[5]
Поховання: собор Святого Петра
Громадянство: Папська держава
Релігія: католицька церква[6]
Інтронізація: 6 лютого 1831
У миру: Бартоломео Альберто Каппелларі
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Григо́рій XVI (лат. Gregorius PP. XVI, Бартоломео Альберто Капеларі, італ. Bartolomeo Alberto Cappellari), у чернецтві Мауро Капеларі італ. Mauro Cappellari, (18 вересня 1765, Беллуно — 1 червня 1846, Рим) — 254-й Папа римський з 2 лютого 1831 по 1 червня 1846; у 1826—1831 рр. — кардинал Верховної Священної Конгрегації Римської та Вселенської Інквізиції (лат. Suprema Sacra Congregatio pro Romana et Universalis Inquisitionis).

Клерикальна кар'єра

Народився 18 вересня 1765 року в шляхетній родині у містечку Беллуно поблизу Венеції, яке входило, на той час, до складу Венеційської республіки. Син нотаріуса Джованні Баттіста Каппелларі та його дружини Джулії Чеза-Паґані. Його батьки були родом з маленького села Пезарііс (італ. Pesariis), що в Фріулі.

У 18-річному віці, 23 серпня 1783 року, вступив до ордену камальдулів простим монахом, прийнявши в чернецтві ім'я Мауро (Mauro Cappellari, OSBCam). Служив в монастирі святого Михайла (Сан Мікеле) в Мурано. Вчив філософію, теологію та церковне право. У 1787 році висвячений на священика, був при ордені та монастирі вчителем філософії та теології. У 1805 році став абатом монастиря святого Григорія на Монте-Челіо в Римі.

1809—1814 після розпуску ордена Наполеоном I був найманим робітником.

У 1823 році став генеральним вікарієм свого ордену (займав цю посаду до свого обрання Папою в 1826 році). Тоді ж йому двічі пропонували сан єпископа, але він відмовився.

21 березня 1825 року призначений кардиналом in pectore та префектом Конгрегації євангелізації народів (лат. Congregatio pro Gentium Evangelizatione). 13 березня 1826 року Папа Пій VIII офіційно надав йому чин кардинала-священика з титулярним престолом в церкві Сан Каллісто в Римі. Від 4 липня 1826 р. до 2 лютого 1831 р. — через Лева XII Мауро Капеларі служив у Трибуналі Верховної Священної Конгрегації Римської та Вселенської Інквізиції[7][8].

Понтифікат

2 лютого 1831 року, після 54-денного засідання, Конклав вибрав Каппелларі наступником померлого Пія VIII. Він був останнім вибраним папою, що проминув єпископську посаду, проте одразу став кардиналом. Григорій XVI зіграв важливу роль у цей революційний час для стабілізації церкви. Революція дійшла і до Папської держави, наступного дня після виборів Папи спалахнули заворушення у Болоньї, охопивши зрештою 4/5 від Папської держави. Заворушення однак були придушені за допомогою австрійських військ. Але ситуація у Ватикані була напруженою. У кінці березня 1831 року в Римі відбулась міжнародна конференція за участю Австрії, Франції, Англії, Пруссії, Росії. Приниження Святішого Престолу і самого Папи було сильним: не католики втрутилися, аби навчити Папу, що робити на чолі католицької церкви. Їхній меморандум вимагав різних реформ: секуляризацію адміністрації, зміни в судовій системі; обрання автономних муніципальних рад, консультування з ефективного центрального контролю над державним бюджетом. Для того, щоб уникнути втручання лібералів і зберегти свою незалежність Папа, відмовляючись від будь-якого іноземного втручання в його власній державі, заявив, що буде виконувати обіцяні реформи. Багатьом цим реформам завадив вступити в дію брак грошей у бюджеті.

У своїх політичних діях він відкидав «політичний натуралізм» і цим ставив та стверджував перевагу духовного авторитету церкви над політичним і суспільним порядком. Його послідовники під час Другого Ватиканського собору на цьому підґрунті змогли розвинути концепцію, яка на основі католицької традиції визначила стосунки церкви до сучасного світу.
15 серпня 1832 року опублікував найвідомішу свою роботу — енцикліку «Ви задаєтесь питанням» (Mirari vos)[en][9], в якій засудив доктрини лібералізму, натуралізму та атеїзму[10]. У праці «Найвище (лат. In supremo)» (1839 р.) осудив рабство та торгівлю рабами, як прояви, недостойні християн. Його називали «останнім великим Папою-монахом»[11].
Помер 1 червня 1846 року від бешихи обличчя[12]. Був похований в Соборі Святого Петра в Римі.

Боротьба з вуличним освітленням та залізницею

Григорій XVI також відомий своєю боротьбою проти деяких тогочасних досягнень технічного прогресу, як, наприклад, освітлення вулиць гасовими лампами та залізничний транспорт.[13] Він заборонив освітлювати вулиці Риму вночі та проводити до міста залізничну колію. Папа вважав, що залізниця приведе до збільшення торгівлі, а відтак, росту впливовості буржуазії, котра посилившись почне вимагати ліберальних реформ. Очевидно, саме у зв'язку із цим, Григорій XVI називав залізницю на французький манер chemins d'enfer («дорогою у пекло»), використовуючи подібність звучання із chemin de fer («залізниця»).[14] У 1831 році він заборонив нічне освітлення Риму гасовими лампами, пояснюючи, що «Церква вчить, що Бог дуже чітко розділив день і ніч, і тому, влаштування світла після заходу сонця це уникнення закону Божого».[15]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118541897 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Cappellari, Bartholomäus Albert // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 2. — S. 275.
    d:Track:Q665807d:Track:Q88580412
  5. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  6. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772
  7. ↑ Philippe Bountry: SOUVERAIN ET PONTIFE. II — Congrégations cardinalices permanentes [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.]. Publications de l’École française de Rome. [доступ 2013 — 11-23]. (фр.)
  8. ↑ Kardynałowie inkwizytorzy generalni Rzymskiej Inkwizycji (пол.)
  9. ↑ Також іноді її називають Mirari vos arbitramur.
  10. ↑ Mirari Vos, First Explicit Condemnation of Religious Liberty By N.D. Wansbutter, Esq. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
  11. ↑ Indifferentism is a Condemned Heresy: Gregory XVI's Mirari Vos by Brother André Marie May 15, 2010. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
  12. ↑ Wiener Zeitung, 8. Juni 1846,(нім.)
  13. ↑ McBrien, Richard P. (2000). Lives of the Popes. HarperCollins, — р. 276
  14. ↑ Pham, John-Peter (2004). Heirs of the Fisherman. Oxford University Press.-pp. 20-21.
  15. ↑ Roger Pearse (2016) Did the Catholic church oppose street lights? Some notes on the Papal States in the 1830s [Архівовано 25 серпня 2018 у Wayback Machine.] Відвідано: 24.06.2018

Джерела

  • Giacomo Martina: Gregorio XVI, papa. [Архівовано 4 липня 2012 у Wayback Machine.] У: Mario Caravale (Вид.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI), Т 59 (Graziano — Grossi Gondi), Istituto della Enciclopedia Italiana, Roma — 2002. (італ.)

Посилання

  • Leslie Alexander St. Lawrence Toke. Pope Gregory XVI // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
  • Congregation for the Doctrine of the Faith [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • п
  • о
  • р
1. Петро (33—67)
2. Лін (67—79)
3. Анакліт (79—88)
4. Климент I (88—99)
5. Еварист (99—105)
6. Олександр I (106—115)
7. Сікст I (115—125)
8. Телесфор (125—136)
9. Гігін (136—140)
10. Пій I (140—154)
11. Анікет (154—167)
12. Сотер (168—174)
13. Елевтерій (174—189)
14. Віктор I (189—199)
15. Зеферин (199—217)
16. Калікст I (217—222)
17. Урбан I (222—230)
18. Понтіан (230—235)
19. Антер (235—236)
20. Фабіан (236—250)
21. Корнелій (251—253)
22. Луцій I (253—254)
23. Стефан I (254—257)
24. Сікст II (257—258)
25. Діонісій (259—268)
26. Фелікс I (269—274)
27. Євтихій (275—283)
28. Гай (283—296)
29. Марцелін (296—304)
30. Марцел I (308—309)
31. Євсевій (309—310)
32. Мильтіад (311—314)
33. Сильвестр I (314—335)
34. Марк (336)
35. Юлій I (337—352)
36. Ліберій (352—366)
37. Дамасій I (366—384)
38. Сиріцій (384—399)
39. Анастасій I (399—401)
40. Інокентій I (401—417)
41. Зосима (417—418)
42. Боніфацій I (418—422)
43. Целестин I (422—432)
44. Сікст III (432—440)
45. Лев I (440—461)
46. Гіларій (461—468)
47. Сімпліцій (468—483)
48. Фелікс III (483—492)
49. Геласій I (492—496)
50. Анастасій II (496—498)
51. Симах (498—514)
52. Гормізд (514—523)
53. Іван I (523—526)
54. Фелікс IV (526—530)
55. Боніфацій II (530—532)
56. Іван II (533—535)
57. Агапіт I (535—536)
58. Сільверій (536—537)
59. Вігілій (537—555)
60. Пелагій I (556—561)
61. Іван III (561—574)
62. Бенедикт I (575—579)
63. Пелагій II (579—590)
64. Григорій I (590—604)
65. Сабініан (604—606)
66. Боніфацій III (607)
67. Боніфацій IV (608—615)
68. Адеодат I (615—618)
69. Боніфацій V (619—625)
70. Гонорій I (625—638)
71. Северин (638—640)
72. Іван IV (640—642)
73. Теодор I (642—649)
74. Мартин I (649—655)
75. Євгеній I (655—657)
76. Віталіан (657—672)
77. Адеодат II (672—676)
78. Домн (676—678)
79. Агафон (678—681)
80. Лев II (681—683)
81. Бенедикт II (684—685)
82. Іван V (685—686)
83. Конон (686—687)
84. Сергій I (687—701)
85. Іван VI (701—705)
86. Іван VII (705—707)
87. Сизиній (708)
88. Костянтин (708—715)
89. Григорій II (715—731)
90. Григорій III (731—741)
91. Захарій (741—752)
Стефан II (752, без інтронізації)
92. Стефан II (752—757)
93. Павло I (757—767)
94. Стефан III (767—772)
95. Адріан I (772—795)
96. Лев III (795—816)
97. Стефан IV (816—817)
98. Пасхалій I (817—824)
99. Євгеній II (824—827)
100. Валентин (827)
101. Григорій IV (827—844)
102. Сергій II (844—847)
103. Лев IV (847—855)
104. Бенедикт III (855—858)
105. Миколай I (858—867)
106. Адріан II (867—872)
107. Іван VIII (872—882)
108. Марин I (882—884)
109. Адріан III (884—885)
110. Стефан V (885—891)
111. Формоз (891—896)
112. Боніфацій VI (896)
113. Стефан VI (896—897)
114. Роман (897)
115. Теодор II (897)
116. Іван IX (898—900)
117. Бенедикт IV (900—903)
118. Лев V (903)
119. Сергій III (904—911)
120. Анастасій III (911—913)
121. Ландон (913—914)
122. Іван X (914—928)
123. Лев VI (928)
124. Стефан VII (928—931)
125. Іван XI (931—935)
126. Лев VII (936—939)
127. Стефан VIII (939—942)
128. Марин II (942—946)
129. Агапіт II (946—955)
130. Іван XII (955—964)
131. Бенедикт V (964)
132. Лев VIII (964—965)
133. Іван XIII (965—972)
134. Бенедикт VI (973—974)
135. Бенедикт VII (974—983)
136. Іван XIV (983—984)
137. Іван XV (985—996)
138. Григорій V (996—999)
139. Сильвестр II (999—1003)
140. Іван XVII (1003)
141. Іван XVIII (1003—1009)
142. Сергій IV (1009—1012)
143. Бенедикт VIII (1012—1024)
144. Іван XIX (1024—1032)
145. Бенедикт IX (1034—1044)
146. Сильвестр III (1045)
147. Бенедикт IX (1045—1046)
148. Григорій VI (1046)
149. Климент II (1046—1047)
150. Бенедикт IX (1047—1048)
151. Дамасій II (1048)
152. Лев IX (1049—1054)
153. Віктор II (1055—1057)
154. Стефан IX (1057—1058)
155. Миколай II (1058—1061)
156. Олександр II (1061—1073)
157. Григорій VII (1073—1085)
158. Віктор III (1086—1087)
159. Урбан II (1088—1099)
160. Пасхалій II (1099—1118)
161. Геласій II (1118—1119)
162. Калікст II (1119—1124)
163. Гонорій II (1124—1130)
164. Інокентій II (1130—1143)
165. Целестин II (1143—1144)
166. Луцій II (1144—1145)
167. Євгеній III (1145—1153)
168. Анастасій IV (1153—1154)
169. Адріан IV (1154—1159)
170. Олександр III (1159—1181)
171. Луцій III (1181—1185)
172. Урбан III (1185—1187)
173. Григорій VIII (1187)
174. Климент III (1187—1191)
175. Целестин III (1191—1198)
176. Іннокентій III (1198—1216)
177. Гонорій III (1216—1227)
178. Григорій IX (1227—1241)
179. Целестин IV (1241—1243)
180. Іннокентій IV (1243—1254)
181. Олександр IV (1254—1261)
182. Урбан IV (1261—1264)
183. Климент IV (1265—1268)
184. Григорій X (1271—1276)
185. Інокентій V (1276)
186. Адріан V (1276)
187. Іван XXI (1276—1277)
188. Миколай III (1277—1280)
189. Мартин IV (1281—1285)
190. Гонорій IV (1285—1287)
191. Миколай IV (1288—1292)
192. Целестин V (1294)
193. Боніфацій VIII (1294—1303)
194. Бенедикт XI (1303—1304)
195. Климент V (1305—1314)
196. Іван XXII (1316—1334)
197. Бенедикт XII (1334—1342)
198. Климент VI (1342—1352)
199. Інокентій VI (1352—1362)
200. Урбан V (1362—1370)
201. Григорій XI (1370—1378)
202. Урбан VI (1378—1389)
203. Боніфацій IX (1389—1404)
204. Інокентій VII (1404—1406)
205. Григорій XII (1406—1415)
206. Мартин V (1417—1431)
207. Євгеній IV (1431—1447)
208. Миколай V (1447—1455)
209. Калікст III (1455—1458)
210. Пій II (1458—1464)
211. Павло II (1464—1471)
212. Сікст IV (1471—1484)
213. Інокентій VIII (1484—1492)
214. Олександр VI (1492—1503)
215. Пій III (1503)
216. Юлій II (1503—1513)
217. Лев X (1513—1521)
218. Адріан VI (1522—1523)
219. Климент VII (1523—1534)
220. Павло III (1534—1549)
221. Юлій III (1549—1555)
222. Марцелл II (1555)
223. Павло IV (1555—1559)
224. Пій IV (1559—1565)
225. Пій V (1566—1572)
226. Григорій XIII (1572—1585)
227. Сікст V (1585—1590)
228. Урбан VII (1590)
229. Григорій XIV (1590—1591)
230. Інокентій IX (1591)
231. Климент VIII (1592—1605)
232. Лев XI (1605)
233. Павло V (1605—1621)
234. Григорій XV (1621—1623)
235. Урбан VIII (1623—1644)
236. Інокентій X (1644—1655)
237. Олександр VII (1655—1667)
238. Климент IX (1667—1669)
239. Климент X (1670—1676)
240. Інокентій XI (1676—1689)
241. Олександр VIII (1689—1691)
242. Інокентій XII (1691—1700)
243. Климент XI (1700—1721)
244. Інокентій XIII (1721—1724)
245. Бенедикт XIII (1724—1730)
246. Климент XII (1730—1740)
247. Бенедикт XIV (1740—1758)
248. Климент XIII (1758—1769)
249. Климент XIV (1769—1774)
250. Пій VI (1775—1799)
251. Пій VII (1800—1823)
252. Лев XII (1823—1829)
253. Пій VIII (1829—1830)
254. Григорій XVI (1831—1846)
255. Пій IX (1846—1878)
256. Лев XIII (1878—1903)
257. Пій X (1903—1914)
258. Бенедикт XV (1914—1922)
259. Пій XI (1922—1939)
260. Пій XII (1939—1958)
261. Іван XXIII (1958—1963)
262. Павло VI (1963—1978)
263. Іван Павло I (1978)
264. Іван Павло II (1978—2005)
265. Бенедикт XVI (2005—2013)
266. Франциск (з 2013)
Список римських пап • Антипапи • Портал:Католицтво
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
The Trading Card Database · Архів образотворчого мистецтва (Чехія) · Музей Вікторії та Альберта · Музей Нової Зеландії Te Papa Tongarewa · Національна портретна галерея (Лондон) · Національний музей Швеції
Генеалогія та некрополістика
Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · Родовід · WikiTree
Література та бібліографія
Index Theologicus · Lord Byron and his Times · Open Library · Бібліографія історії чеських земель
Тематичні сайти
Edition humboldt digital · SNAC · Дипломатичні документи Швейцарії · Wolfram Language
Словники та енциклопедії
Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Britannica (9-th) · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Catholic (1907—13) · Catholic Encyclopedia · De Agostini · Encyclopédie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання
Британський музей · Alvin · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · Google Arts & Culture · National Historical Museums of Sweden · NNDB · SNAC · WordNet · Французька Вікідія
Нормативний контроль
AAR: 12387457 · Autoritats UB: a1197863 · BanQ: 0000107058 · BAV: ADV10283586 · BNC: a10240469 · BNE: XX1290490 · BNF: 12041437z · CANTIC: 981058516328606706 · CONOR.SI: 197608547 · FAST: 305801 · Freebase: /m/0g4zf · GND: 118541897 · ICCU: TO0V150654 · ISNI: 0000000120964745 · J9U: 987007303842905171 · LCCN: nr92022200 · LIBRIS: xv8cg6zg3lf858v · LIH: LNB:V*290260;=BF · MAK: 9810685434405606 · Museo Galileo: 175887 · NCF: ncf10859502 · NKC: jx20060210022 · NLA: 1523627 · NLG: 161870 · NLI: 000277127 · NLP: a0000001660743 · NSK: 000246503 · NTA: 070329869 · NUKAT: n00031640 · PUSC: 33854 · PUST: 13808 · RERO: 02-A000074322, 02-A010091239 · RISM: people/84079 · SDBM: 44647 · SELIBR: 290264 · SUDOC: 028614526 · ULAN: 500283606 · UPSA: 12077 · URBS: 33691, 212913, 70546 · VcBA: 495/26977 · VIAF: 79049872 · WorldCat: lccn-nr92022200