МіГ-31

МіГ-31
МіГ-31
Призначення:	Винищувач-перехоплювач
Перший політ:	16 вересня 1975
Прийнятий на озброєння:	6 травня 1981
Розробник:	МіГ і Авіабудівельний завод «Сокол»d
Всього збудовано:	519[1]
Модифікації:	Е-155МП, МіГ-31, МіГ-31Б, МіГ-31БМ, МіГ-31Д, МіГ-31М, МіГ-31Ф(Е), МіГ-31Е МіГ-31К
Конструктор:	Лозино-Лозинський Гліб Євгенович і МіГ
Екіпаж:	2 особи
Максимальна швидкість (МШ):	3000 км/год
МШ біля землі:	1500 км/год
Бойовий радіус:	1200 км
Дальність польоту:	2150 км
Дальність польоту з ППБ:	3300 км
Практична стеля:	20600 м
Довжина:	22.69 м
Висота:	5.15 м
Розмах крила:	13.46 м
Площа крила:	61.60 м²
Максимальна злітна:	46200 кг
Двигуни:	2 ТРДДФ Д-30Ф-6
Тяга (потужність):	5000 кг/с
Тяга форсажна:	7160 кг/с
Гарматне озброєння:	23-мм гармата ГШ-6-23М
Боєзапас:	260
Маса підвісних елементів:	3000 кг
Підвісне озброєння:	ракети 4 Керовані ракети великої дальності Р-33 2 Керовані ракети середньої дальності Р-40Т 4 Керовані ракети малої дальності Р-60, Р-60М
МіГ-31 у Вікісховищі

МіГ-31 (за кодифікацією НАТО: Foxhound — «фоксгаунд; лисячий гончак», рос. «МиГ-31») — радянський двомісний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії. Є модернізованим варіантом радянського одномісного винищувача 1970-х років МіГ-25.

Історія створення

Розробка і прийняття на озброєння у США стратегічних крилатих ракет поставило на порядок денний питання про створення в СРСР наступника літака Ту-128 — баражуючого перехоплювача, здатного боротися з новою загрозою. Концепція, відповідно до якої велося проєктування перехоплювача, багато в чому була безпрецедентною для радянської авіації. Наголос робився на автономне виконання бойового завдання, в той час, як всі попередні перехоплювачі ВПС Радянського Союзу працювали в найтіснішій взаємодії з наземними пунктами наведення, аж до виконання перехоплення в повністю автоматичному режимі за командами з КП.

Концептуальні варіанти

Дослідження в рамках програми розробки важкого баражуючого перехоплювача, здатного виявляти та уражати цілі на фоні земної поверхні в діапазоні висот від 100 м до 30 км почалися в ОКБ Мікояна в середині 60-х років.

Перехоплювач отримав в ОКБ позначення Е-155МП. Роботи велися в декількох напрямках, але в основі всіх проєктів брався фюзеляж і повітрозабірники МіГ-25, екіпаж налічував двох людей — льотчика і штурмана-оператора.

Один з проєктів поєднував у собі фюзеляж зі збільшеними в розмірах хвостовим оперенням і крилами змінної стріловидності від МіГ-23. Проєкт під шифром виріб «518-55» являв собою МіГ-25 у двомісному варіанті з розташуванням членів екіпажу тандемом і новим трапецієподібним крилом, що мають розвинені напливи в кореневій частині.

З метою поліпшення прохідності по слабко підготовлених аеродромах (аеродромах II класу) в обох проєктах передбачалося застосування нового шасі — з чотириколісними основними опорами на гібриді МіГ-23/25 і двоколісними — на «518-55». Найбільш екзотичним був проєкт Е-158 — 30-тонна безхвістка меншого розміру, ніж МіГ-25, з дельтоподібним крилом за типом «Діалогу».

Перехоплювач МіГ-25МП, який одержав світову популярність під позначенням МіГ-31, через зовнішню подібність може видатися розвитком МіГ-25, проте це абсолютно нова машина. Нова з погляду філософії бойового застосування, аеродинаміки, двигунів, складу бортового обладнання. Цей перехоплювач не отримав повною мірою належної популярності, залишаючись у тіні МіГ-29 і, особливо Су-27, проте він, як мінімум, є не менш важливим.

Призначення

Перспективний літак створювався, перш за все, для прикриття території СРСР від удару крилатими ракетами з боку Арктики, де не існувало суцільного радіолокаційного поля.

Під час повномасштабного російського вторгнення з 2022 року Росія часто використовувала МіГ-31К (пускова платформа аеробалістичних ракет «Кинджал») як інструмент терору задля залякування населення України та провокування продовжних тривог, які тимчасово паралізовували частину території України через ризик ракетного удару^[2].

Конструкція літака

Літак виконаний за нормальною аеродинамічною схемою і являє собою високоплан з тонким крилом малого подовження, суцільноповоротним стабілізатором, двокілевим вертикальним оперенням і шасі, що прибираються в польоті. Планер літака суцільнометалевої конструкції, 50 % маси якої складають високоміцні сталі, а 16 % — титанові сплави. Екіпаж літака складається з пілота та штурмана-оператора.

Крило

Крило — помірної стрілоподібності, трапецієподібної форми в плані з невеликим кореневим напливом. Кут стрілоподібності по передній кромці крила — 41°, напливу — 70,5°. Подовження крила — 2,94; звуження — 3,1. Кут його поперечного «V» дорівнює -5°, кут установки — 0°. Крило набрано з тонких швидкісних аеродинамічних профілів з гострим носком. У кореневій зоні застосований профіль ЦАГІ П44М з відносною товщиною 3,7 %; в середніх і кінцевих перетинах — профілі ЦАГІ П101М, змінної товщини від 4,1 % до 4,48 %, відповідно. Консолі крила — трьохлонжеронні, кесонного типу, виготовлені зі сталей ВНС-2 і ВНС-5, титанових сплавів 0Т4-1 і ВТ-20. У кожній з них є два паливних баки-відсіки. Консоль оснащена чотирьохсекційним відхильним носком, двосекційним щілинним закрилком і двосекційним елероном. Конструкція закрилка та елерона — тришарова зі стільниковим заповнювачем. Кути відхилення носка — 13°, закрилку — 30°, елерона +/- 20°. У режимі «зависання» закрилки та елерони відхиляються на 5°. Сумарна площа закрилків літака — 5,8 м². На верхній поверхні крила на 50 % його розмаху встановлені аеродинамічні гребені, а на нижній поверхні є вузли кріплення чотирьох пілонів.

Хвостове оперення

Хвостове оперення клепаної конструкції, виготовлено, в основному, з алюмінієвих сплавів. Горизонтальне оперення суцільноповороте. Кут його стрілоподібності по передній кромці — 50,4°; кут поперечного «V» — 1,4°. Сумарна площа консолей стабілізатора — 9,82 м². Носки стабілізатора виконані з титанового сплаву. Вертикальне оперення двокілеве загальною площею 15,6 м². Кілі встановлені під кутом + 8° до площини симетрії літака та оснащені кермами напрямку. Кут стрілоподібності кіля по передній кромці — 54°. Конструкція кілей трьохлонжеронна, кесонного типу. Кесони є паливними баками-відсіками. На нижній поверхні фюзеляжу встановлено два підфюзеляжних гребеня. Кут їх розвалу має 24°. Передні секції цих гребенів, кінцівки обох кілей і носок лівого кіля виконані з радіопрозорого матеріалу. В них вмонтовані антени радіообладнання.

Шасі

Основні опори шасі мають незвичайну схему: переднє колесо на кожному візку зрушено всередину від поздовжньої осі основної опори, а заднє — назовні. Така конфігурація покращує прохідність на ґрунтових і льодових аеродромах, оскільки кожне колесо має свою лінію шляху, а не торує колію. Обсяги під каналами повітрозабірників дозволяють розмістити основні опори шасі в прибраному положенні, причому передні щитки ніш шасі можуть використовуватися в ролі повітряних гальм. Двоколісна передня опора забирається, на відміну від носової опори МіГ-25, назад.

Конструктивні матеріали

Змінилося співвідношення конструкційних матеріалів в планері літака, вироби зі сталі на Е-155МП становили 50 % маси конструкції, з титану — 16 %, з алюмінієвих сплавів — 33 %, водночас композити, як і раніше, використовуються вкрай обмежено.

Двигуни

Радикальні відмінності нового перехоплювача від МіГ-25 полягають в установці двоконтурних двигунів Д-30Ф6 з форсажною камерою; прицільно-навігаційного комплексу, РЛС і озброєння нового покоління; наявності екіпажу з двох чоловік.

Модифікації

• МиГ-31Б — Серійна модифікація МіГ-31, оснащена системою дозаправлення у повітрі; надійшов на озброєння в 1990 році.
• МиГ-31БС — МіГ-31, модернізований до рівня МіГ-31Б, без штанги дозаправлення в повітрі.
• МиГ-31БСМ — Модернізація МіГ-31БС 2014 року без штанги дозаправлення у повітрі.
• МиГ-31БМ — Модернізовані літаки отримають нову систему керування озброєнням і БРЛС, що дозволить виявляти цілі на дальності до 320 кілометрів і одночасно супроводжувати до десяти повітряних цілей.
• МиГ-31Д — Експериментальна модифікація, здатна нести протисупутникову ракету 79М6 «Контакт». Серійно не вироблявся.
• МиГ-31ДЗ — Серійний винищувач-перехоплювач, обладнаний системою дозаправлення у повітрі. Устаткування РЕО (РЛС) не підлягає модернізації до виробу БМ. Після модернізації індекс ДЗ не змінюється, обладнання залишається незмінним.
• МиГ-31И — Літак призначений для повітряного старту невеликих космічних апаратів масою 120—160 кг на орбіти 600—300 км.
• МиГ-31ЛЛ — Літаюча лабораторія у Жуковському.
• МиГ-31М — Модернізація 1993 року з посиленими озброєнням, РЛС, БРЕО; мав характерну «округлу назовні» форму кореневих напливів. Серійно не вироблявся.
• МиГ-31Ф — Багатоцільовий фронтовий винищувач, призначений також для атак наземних цілей (проєкт принципово нового літака).
• МиГ-31ФЭ — Експортний варіант літака МіГ-31БМ. Серійно не вироблявся.
• МиГ-31Э — Експортний варіант зі спрощеним БРЕО. Серійно не вироблявся.
• Миг-31К — модифікація з можливістю підвісу аеробалістичної ракети «Кинджал»
• МиГ-31И — пускова платформа ракет «Кинджал», головна відмінність від МиГ-31К полягає у наявності цифрової системи управління, що у автоматичному режимі без участі пілота виводить літак на потрібну траєкторію та у точно розрахований момент запускає ракету^[3].

Тактико-технічні характеристики

Оператори

•  Росія: На 2018 рік у Військово-космічних силах Росії на озброєнні й зберіганні понад 250 літаків МіГ-31 різноманітних модифікацій^[4] МіГ-31Б/МіГ-31БС/МіГ-31БМ/МіГ-31БСМ.
•  Казахстан: Повітряні сили Казахстану — 25 МіГ-31Б/МіГ-31БС/МіГ-31ДЗ на 2017 рік^[5]

Росія

Ескадрилья МіГ-31БМ була розміщена на авіабазі Рогачово на Новій Землі. У березні 2021 року вперше літаки МіГ-31БМ морської авіації Тихоокеанського флоту здійснили обліт над Північним полюсом. Під час перельоту було здійснено дозаправлення в повітрі^[6]. Під час повномасштабного вторгнення МіГ-31К застосовувався для ударів по Україні ракетами повітряного базування «Кинджал». Ймовірно, з цього літака було запущено ракету, якою вдарили 20 березня 2022 року по київському торговельному центру. 19 жовтня 2022 року стало відомо, що російська армію перекинула до Білорусі три МіГ-31К. 20 жовтня вони були виявлені в білоруському повітряному просторі, але пуски «Кинджалів» не здійснили.

Аварії і катастрофи

дата		приналежність	місце	жертви	подробиці
1	20.09.1979	ВПС СРСР	Астраханська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[7]
2	22.10.1979	ВПС СРСР	Горьківська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[7]
3	04.04.1984	ВПС СРСР	Московська область	2 загиблих	літак знищено внаслідок технічної несправності[7]
4	20.12.1988	ВПС СРСР	Семипалатинська область	2 загиблих	літак знищено внаслідок технічної несправності[7]
5	11.01.1989	ВПС СРСР	Ленінградська область	2 загиблих	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти загинули у госпіталі[7]
6	II 1990	ВПС СРСР	Семипалатинська область	—	зіткнення двох МіГ-31, подробиці не встановлено[8]
7		ВПС СРСР	Семипалатинська область	—
8	08.02.1990	ВПС СРСР	Архангельська область	—	літак пошкоджено внаслідок технічної несправності, списаний[7]
9	17.04.1990	ВПС СРСР	Сахалінська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[7]
10	VIII 1990	ВПС СРСР	Карагандинська область	1 загиблий	літак помилково збитий ракетою, один пілот катапультувався[8]
11	26.09.1990	ВПС СРСР	Мурманська область	2 загиблих	помилка екіпажу[9]
12	13.03.1991	ВПС СРСР	Красноярський край	2 загиблих	літак вибухнув у повітрі[7]
13	09.08.1991	ВПС СРСР	Астраханська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[7]
14	30.09.1991	ВПС СРСР	Нижньогородська область	1 загиблий	помилка екіпажу[7]
15	18.10.1991	ВПС СРСР	Тверська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[7]
16	31.10.1991	ВПС СРСР	Нижньогородська область	—	помилка екіпажу[7]
17	10.01.1992	ВПС СРСР	Камчатський край	1 загиблий	помилка екіпажу[10]
18	26.10.1992	ВПС Росії	Калінінградська область	—	технічна несправність[11]
19	10.03.1993	ВПС Росії	Камчатський край	—	технічна несправність[12]
20	01.06.1993	ВПС Росії	не встановлено	—	технічна насправність[13]
21	31.05.1995	ВПС Росії	Сахалінська область	—	технічна несправність[14]
22	06.09.1995	ВПС Росії	Біле море	—	технічна несправність[15]
23	12.07.1996	ВПС Росії	Хабаровський край	1 загиблий	помилка екіпажу[16]
24	16.07.1996	ВПС Росії	Тверська область	3 загиблих	помилка екіпажу[16]
25	15.08.1996	ВПС Росії	Хабаровський край	1 загиблий	помилка екіпажу[17]
26	15.01.1997	ВПС Росії	Архангелька область	2 загиблих	МіГ-31Б знищено внаслідок технічної несправності[18]
27	26.09.1997	ВПС Росії	Тверська область	—	МіГ-31 знищено внаслідок технічної несправності[19]
28	06.04.2000	ВПС Росії	Архангельська область	1 загиблий	помилка екіпажу[20]
29	28.02.2001	ВПС Росії	Мурманська область	—	технічна несправність[21]
30	14.10.2003	ВПС Росії	Тверська область	—	технічна несправність[22]
31	01.06.2005	ВПС Росії	Тверська область	—	технічна несправність[23]
32	17.02.2007	ВПС Казахстану	Карагандинська область	2 загиблих	літак знищено внаслідок технічної несправності під час навчального польоту[8]
33	19.11.2010	ВПС Росії	Пермський край	—	МіГ-31 (б/н «18 синій») 6977-ї авіабази, пілоти катапультувалися[24]
34	06.09.2011	ВПС Росії	Пермський край	2 загиблих	МіГ-31 (б/н «11 синій») 2-ї авіагрупи 6980-ї авіабази[24]
35	23.04.2013	ВПС Казахстану	Карагандинська область	1 загиблий	літак знищено внаслідок технічної несправності, один пілот катапультувався[8]
36	14.12.2013	ВПС Росії	Приморський край	—	МіГ-31ДЗ впав у через технічну несправність, пілоти катапультувалися[24]
37	04.09.2014	ВПС Росії	Краснодарський край	—	знищено МіГ-31БМ 6979-ї авіабази, пілоти катапультувалися[24]
38	30.10.2015	ПКС Росії	Камчатський край	—	літак знищено, пілоти катапультувалися[24]
39	25.01.2016	ПКС Росії	Красноярський край	—	МіГ-31БМ знищено, пілоти катапультувалися[24]
40	26.04.2017	ПКС Росії	Бурятія	—	літак знищено, пілоти катапультувалися[25]
41	18.05.2018	ПКС Росії	Пермський край	—	літак загорівся при зльоті[26]
42	19.09.2018	ПКС Росії	Нижньогородська область	—	МіГ-31БМ знищено, пілоти катапультувалися[27]
43	16.04.2020	ВПС Казахстану	Карагандинська область	—	під час виконання планового польоту упав МіГ-31, без жертв[28]
44	26.05.2020	ПКС Росії	Тверська область	—	літак згорів на авіабазі Хотилово, без жертв[29]
45	29.01.2022	ПКС Росії	Новгородська область	—	літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та розвалився[30]
46	08.04.2022	ПКС Росії	Ленінградська область	—	літак знищено, пілоти катапультувалися[31]
47	01.10.2022	ПКС Росії	Севастополь	1 загиблий	літак викотився зі злітно-посадкової смуги та вибухнув, штурман вижив[32]
48	02.12.2022	ПКС Росії	Приморський край	—	літак знищено під час тренувального польоту, пілоти катапультувалися[33]
49	26.04.2023	ПКС Росії	Мурманська область	—	літак знищено, пілоти катапультувалися[34]
50	04.07.2023	ПКС Росії	Камчатський край	2 загиблих	літак знищено під час тренувального польоту[35]

Див. також

• МіГ-25
• Dassault Mirage III
• Grumman F-14 Tomcat
• Panavia Tornado

Література

• Техносерия. М.Никольский. МиГ-31 — Страж российского неба
• Крылья России. История и самолеты ОКБ «МиГ»
• Мир авиации. Александр Ларионов. Чемодан из гастронома
• Крылья Родины. Василий Панков. Флагман ПВО
• Крылья Родины. Владимир Ильин. «Английская гончая» с красными звездами
• Владимир Ильин. Самые скоростные истребители МиГ-25 и МиГ-31

Примітки

п о р Реактивні винищувачі Перше покоління Dassault Ouragan[en] Dassault Mystère De Havilland Vampire De Havilland Venom[en] Douglas F3D Skyknight[en] Douglas F4D Skyray Douglas F5D Skylancer[en] Gloster Meteor Grumman F9 Cougar[en] Grumman F9F Panther Lockheed P-80/F-80 Shooting Star[en] Lockheed F-94 Starfire McDonnell F2H Banshee[en] McDonnell F3H Demon[en] McDonnell FH-1 Phantom[en] Messerschmitt Me.163 Komet Messerschmitt Me 262 Hawker Siddeley/Armstrong Whitworth Sea Hawk[en] Heinkel He 162 North American FJ-1 Fury[en] North American F-86 Sabre Northrop F-89 Scorpion[en] Republic F-84 Thunderjet[en] Republic F-84F Thunderstreak[en] Saab 21R Saab 29 Tunnan Saab 32 Lansen Supermarine Attacker[en] Supermarine Swift[en] Vought F6U Pirate[en] Vought F7U Cutlass[en] Ла-15 МіГ-15 МіГ-17 Як-15 Як-17 Як-23[en] Друге покоління Avro Canada CF-100 Canuck BAC/English Electric Lightning Convair F-102 Delta Dagger[en] Convair F-106 Delta Dart[en] Dassault Super Mystère[en] Dassault Étendard IV[en] Dassault Mirage III de Havilland Sea Vixen Gloster Javelin[en] Grumman F-11 Tiger Hawker Hunter Lockheed F-104 Starfighter McDonnell F-101 Voodoo[en] North American F-100 Super Sabre Republic F-105 Thunderchief Saab 35 Draken Supermarine Scimitar[en] Vought F-8 Crusader МіГ-19 МіГ-21 Су-9 Су-11 Як-25 Трете покоління Dassault Mirage F.1 Dassault-Breguet Super Étendard[en] HAL HF-24 Marut Hawker Siddeley/British Aerospace Harrier IAI Kfir McDonnell Douglas F-4 Phantom II Northrop F-5 Freedom Fighter/Tiger II Shenyang J-8[en] МіГ-23 МіГ-25 Су-15 Су-17/20/22 Ту-28П/Ту-128 Як-28 Четверте покоління AIDC F-CK-1 Chengdu J-10 Dassault Mirage 2000 General Dynamics F-16 Fighting Falcon Grumman F-14 Tomcat HAL Tejas[en] McDonnell Douglas F-15 Eagle McDonnell Douglas F/A-18 Hornet McDonnell Douglas AV-8B Harrier II Mitsubishi F-2 Panavia Tornado Saab 37 Viggen МіГ-29 МіГ-31 Су-27 Як-38 Покоління 4,5 Boeing F/A-18E/F Super Hornet Dassault Rafale Eurofighter Typhoon Saab JAS 39 Gripen Су-30 Су-33 Су-35 П'яте покоління Chengdu J-20 KAI KF-21 Boramae Lockheed Martin F-22 Raptor Lockheed Martin F-35 Lightning II Mitsubishi X-2 Shenyang FC-31[en] Су-57 Су-75 Шосте покоління BAE Systems Tempest F/A-XX[en] NGAD[en] NGF[en] Mitsubishi F-X[en] МіГ-41

Тематичні сайти Quora Словники та енциклопедії Велика норвезька енциклопедія · Encyclopædia Britannica Нормативний контроль Freebase: /m/01lh21 · J9U: 987007535104505171 · LCCN: sh2006006791 · NKC: ph369367

Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.