Референдум щодо членства Естонії в Європейському Союзі (2003)
| Референдум щодо членства Естонії в Європейському Союзі | |
| Країна |  Естонія |
|---|---|
| Дата й час | 2003 |
 Референдум щодо членства Естонії в Європейському Союзі у Вікісховищі | |
 |
| Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Естонії |
| Правова система
|
| Глава держави |
| Виконавча влада |
| Законодавча влада
|
| Судова влада
|
|
 Категорія • Інші країни |
|
Референдум про членство Естонії в Європейському Союзі 2003 року відбувся 14 вересня 2003 року, щоб вирішити, чи має Естонія приєднатися до Європейського Союзу (ЄС). Трохи більше двох третин виборців проголосували «за», і Естонія приєдналася до ЄС 1 травня 2004 року.
Передумови
Членство в Європейському Союзі було однією з головних цілей зовнішньої політики Естонії з моменту здобуття незалежності в 1991 році. Естонія була запрошена розпочати переговори про вступ до ЄС у 1997 році та була офіційно запрошена приєднатися на саміті в Копенгагені в грудні 2002 року[1]. Тоді парламент Естонії оголосив, що референдум про членство в ЄС буде проведено в середині вересня 2003 року[2].
Питання про референдум
Питання для голосування на референдумі було погоджено урядом Естонії у грудні 2002 року[3]:
Ви за вступ до Європейського Союзу та ухвалення Акту про внесення змін до Конституції Естонської Республіки?[4]
Кампанія
Опитування громадської думки в першій половині 2003 року показали лише теплу підтримку членства. Це переконало провідних політиків, зокрема президента Арнольда Рюйтеля, прем'єр-міністра Юхана Партса та спікера парламенту Ене Ергму, почати активну кампанію за голосування «за»[5].
Економіка була одним із головних питань, які використовували обидві сторони під час кампанії референдуму. Прихильники вступу до ЄС стверджують, що це стимулюватиме зростання та створить більше робочих місць, а противники стверджують, що вступ до ЄС сповільнить зростання економіки Естонії. Опоненти також стверджували, що Естонія не повинна переходити з одного союзу, Радянського Союзу, до ЄС[6].
Кампанія «Так» мала потужну медіа, політичну та фінансову підтримку, а Естонська центристська партія була єдиною провідною партією проти вступу до ЄС[5]. Переважали плакати кампанії «Так», один із плакатів, розданий партією Res Publica, закликаючи естонців проголосувати за «за доступ до мільйонів сексуальніших чоловіків»[7][8]. У міру наближення голосування опитування показали зростання підтримки табору «Так», а одне опитування показало, що 70 % підтримують вступ до ЄС.
Результати
| Вибір | Голосів | % |
|---|---|---|
| За | 369 657 | 66,8 |
| Проти | 183 454 | 33,2 |
| Усього дійсних голосів | 553 111 | 100 |
| Недійсні/пусті голоси | 2724 | 0,5 |
| Загальна кількість голосів/явка | 555 835 | 64,1 |
| Зареєстровані виборці | 867 714 | — |
| Джерело: EU Referendum 2003 | ||
Див. також
Примітки
- ↑ Timeline: Estonia. BBC Online. 5 серпня 2009. Процитовано 10 лютого 2008.
- ↑ Stockholm sets euro vote question. BBC Online. 18 грудня 2002. Процитовано 10 лютого 2008.
- ↑ Estonian parliament to hold EU referendum. Ireland On-Line. 18 грудня 2002. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 10 лютого 2008.
- ↑ EU Referendum 2003: Information. Estonian National Electoral Committee. Процитовано 10 лютого 2008.
- ↑ а б EU Referendum New. City Paper. Архів оригіналу за 5 липня 2007. Процитовано 10 лютого 2008.
- ↑ Estonians Say "Jah" to the EU. Deutsche Welle. 15 вересня 2003. Процитовано 10 лютого 2008.
- ↑ Estonia expects EU yes vote. BBC Online. 14 вересня 2003. Процитовано 10 лютого 2008.
- ↑ Cecil, Clem (15 вересня 2003). Estonia endorses 'sexy men' of EU. The Times. London. Процитовано 10 лютого 2008.
Посилання
- Повні результати по округах
- Явка по округах
| |||||||||||||
