Сарантапороська битва (1912)

Сарантопороська битва
Перша балканська війна

Координати: 40°04′00″ пн. ш. 22°03′00″ сх. д. / 40.066667000027777589821° пн. ш. 22.0500000000277793787972769° сх. д. / 40.066667000027777589821; 22.0500000000277793787972769
Дата: 22 жовтня 1912 року
Місце: Сарантапоро, Османська імперія
Результат: Перемога Греції
Сторони
Греція Османська імперія
Командувачі
Костянтин I Хасан Тахсин-паша
Військові сили
5 дивізій 2 дивізії
Втрати
182 солдата убито
995 солдат поранено [1] 		500 солдат убито
1 000 солдат поранено [2]
  • п
  • о
  • р

Сарантапороська битва • Битва під Карджалі • Битва під Пенте Пігадія • Кумановська битва • Лозенградська операція • Облога Шкодера • Люлебургасько-Бунархисарська операція • Янницька битва • Облога Одрина • Прілепська битва • Бітольська битва • Битва при Чаталджа (1912) • Варненська битва • Битва при Еллі • Захоплення Корчі • Битва при Лемносі Битва під Булайиром • Битва під Щаркеєм • Битва під Бізані • Битва при Чаталджа (1913) • Лондонський мирний договір


Сарантопороська битва (грец. Μάχη του Σαρανταπόρου) — перший великий бій між грецькою і турецькою арміями під час Першої Балканської війни. Завершилося перемогою грецької армії і поклало початок звільненню провінції Македонія.

Передісторія

Македонія поряд з іншими грецькими провінціями брала участь у Визвольній війні Греції 1821—1829 років, проте залишилася поза межами відродженої грецької держави. Усі наступні повстання і невдала Греко-турецька війна 1897 року привели до возз'єднання Македонії з Грецією. Коли У 1912 році Греція приєдналася до союзу Сербії, Чорногорії та Болгарії, перед грецькою армією стояли два завдання: Македонія і Епір. Греція вступила у війну 5 жовтня — на наступний день після вступу у війну Сербії і Болгарії.

Сили сторін

Художник Георгіос Стратігос. Командуювач армією, принц Костянтин І
Бій
Грецька медаль Першої Балканської війни

Грецька Фессалійська армія під командуванням принца Костянтина і начальника штабу генерала Дангліса включала в себе 6 дивізій (1-ша-6-та), 7-а дивізія була сформована в прикордонному тоді місті Лариса, кавалерійську бригаду і 4 окремих батальйони королівської гвардії (евзони) . Проти грецької Фессалійської армії Османська імперія виставила 7-й корпус під командуванням Хасана Тахсин-паші, що складався з трьох дивізій. Османи сподівалися втримати ці сильні гірські позиції, укріплення яких були модернізовані під керівництвом німецької військової місії перед початком війни.

Мелуна

Гора Мелуна висотою 540 м, була кордоном Грецького королівства і Османської імперії. Для грецької армії Мелуна була символічним місцем, оскільки у війні 1897 року грецька армія не змогла подолати тут турецьку оборону.

Грецька армія атакувала Мелуну 5 жовтня. 1-ша і 2-га грецькі дивізії, практично не зустрівши опору з боку 1500 турків, вийшли в долину міста Елассона і підійшли 7 жовтня до ущелини річки Сарантапоро, що веде з Фессалії в Західну Македонію.

Сарантапоро

Грецька пропагандистська картка Сарантопороської битви

Грецький наступ в ущелині розпочався 9 жовтня. 1-ша, 2-га і 3-тя грецькі дивізії атакували турецькі позиції, а 4-та дивізія спробувала обійти турків із заходу по лівому флангу, і, обійшовши турецьку лінію оборони, зайняти гірський прохід Порта в тилу турецьких сил. 5-й дивізії було наказано провести ще більш дальній маневр в західному напрямку. Наступ грецьких військ на відкритій місцевості призвело до втрат, але грецькі дивізії насідали на турецьку лінію оборони.

5-та дивізія зустріла завзятий опір, але 4-й дивізії вдалося відкинути турків і зайняти позицію, що їй передбачалась. Усвідомивши загрозу, в результаті успіху 4-ї грецької дивізії і щоб уникнути повного оточення, в ніч з 10 на 11 жовтня турки відступили, рухаючись в темряві і під сильним дощем.

Значення

Хоча бій не закінчився розгромом турецьких сил, він підтвердив високий моральний дух грецького солдата і позитивні результати реорганізації армії, розпочатої після закінчення війни 1897. Більш того, ущелина Сарантапоро була єдиною позицією, де османські війська могли б зупинити грецький наступ. Німецький фельдмаршал Кольмар фон дер Гольц, будучи радником османів, заявляв, що Сарантапоро стане могилою грецької армії. Пройшовши Сарантапоро, грецька армія вийшла в Західну Македонію, почавши тим самим довгоочікуване звільнення всієї Македонії.

Пам'ять

Біля південного входу в ущелину Сарантапоро в колишньому турецькому заїжджому дворі, де розташовувалася грецька ставка, сьогодні знаходиться «Музей Сарантопороської битви».

Примітки

  1. ↑ The Hellenic Army during the Balkan Wars 1912—1913, Volume 1, p. 60, (Hellenic Army General Staff, Army History Directorate, Athens 1988)
  2. ↑ Defeat In Detail, The Ottoman Army in the Balkans, 1912—1913, Edward J. Erickson, Praeger Publishers, 2003, pages 218—219

Джерела

  • Σόλων Γριγοριάδης,Οί Βαλκανικοί Πόλεμοι 1912-13 ,Φυτράκης,1979
  • Εμπρός φύλλα 10-10-1912 /11-10-1912 / 12-10-1912 , από την ψηφιακή εθνική βιβλιοθήκη
  • Nikoltsios, Vasileios. From Sarantaporo to Thessaloniki: The Memoirs of General Hasan Tahsin Pasha. — Thessaloniki, 2002. — ISBN 960-92042-0-1.
  • Hellenic Army History Directorate. Concise History of the Balkan Wars. — Athens, 1987.
  • Nikoltsios, Vasileios; Gounaris, Vasilis (2002). From Sarantaporo to Thessaloniki: The Memoirs of General Hasan Tahsin Pasha (in Greek). Thessaloniki. ISBN 960-92042-0-1.
  • Hellenic Army History Directorate (1987). Concise History of the Balkan Wars (in Greek). Athens.