100-річна особа

Сторічна особа (англ. centenarian, нім. Hundertjähriger, фр. centenaire, пол. stulatek) — людина, що сягнула 100-річного віку. Оскільки середня тривалість життя повсюди менша ніж 100 років, досягнення людиною цього віку розглядають як довголіття.

Особа, що живе понад 110 років, іменується супердовгожителем, «суперстолітньою» (supercentenarian). Ще рідкіснішими є люди, що дожили до 115 років: відомо тільки 55 засвідчених випадків такого довголіття, з них станом на липень 2021 року в живих залишилося п'ятеро (найстарші з них японка Кане Танака і француженка Люсіль Рандон)[1][2][3][4].

Частотність

Канадська сторічна довгожителька Мюріель Дакворт. Фотографія в день 100-річчя, 2008 рік
Дж. С. Термонд (фото 1997 р.) — єдиний сенатор США, хто посідав цей пост по досягненні 100-річного віку, вийшовши у відставку в 2003

На початок 2010-х країною з найбільшою кількістю сторічних є Сполучені Штати Америки — 53 364 осіб на все населення або 17,3 на 100 тисяч (згідно перепису 2010 р.). Згідно з цим же переписом, 82.8 % американських «сторічників» — жінки[5]. На другому місці — Японія: станом на вересень 2012 на всю країну налічують 51 376 осіб[6]; окрім того, Японія посідає перше місце за кількістю сторічних на 100 тисяч населення — 34,85. Реєстрацію столітніх у Японії почали у 1963 році, число їх тоді визначили в 153 особи, але в 1998 їхня кількість перетнула позначку 10 тисяч, у 2003 — 20 тисяч, а в 2009 — 40 тисяч. Згідно з демографічним дослідженням ООН 1998 року, на 2050 рік у Японії очікують 272 тисячі сторічних довгожителів[7]; інші джерела називають числа, близькі до 1 млн.[8] Частотність столітніх у Японії становила у 2008 році 1 особа на 3 522 населення[9].

Столітні довгожителі країнами

Країна Новіша статистика (рік) Раніша статистика (рік) Число сторічних на
100 000 осіб
Австралія 4 252 (2011)[10] 1901 50 (1901) 18.75
Австрія 1 371 (2014)[11] 232 (1990),[12] 1960 25 (1960)[12] 16.1
Андорра 7 (2002)[13] – 10.23
Аргентина 3 487 (2010)[14] – 8.69
Бельгія 2 001 (1 січня 2015)[15] 1950 23 (1950)[16] 16.9
Бразилія 23 760 (2010)[16] – 12.46
Велика Британія 13 780 (2013)[17] 1911 107 (1911)[18][19] 21.49
Данія 889 (2010)[16] 32 (1941)[18] 16.08
Естонія 42 (1990)[12] – 2.67
Ірландія 389 (2011)[20] 87 (1990)[12] 8.48
Ісландія 32 (2015)[21] 1960 3 (1960)[12] 9.72
Іспанія 15 373 (2015)[22] 4 269 (2002)[23] 33.10 (2015)[24]
Італія 19 095 (2015)[25] 1872 99 (1872)[18] 31.41
Канада 7 569 (2011)[16] – 22.31
Китай 48 921 (2011)[26] 1990 4,469 (1990),[16] 17,800 (2007)[27]
 3.63
Мексика 7 441 (2010) 1990 2 403 (1990) 6.62
Нідерланди 1 743 (2010)[28] 1830 18 (1830)[29] 10.41
Німеччина 17 000 (2012)[30] 1885232 (1885)[31] 21
Нова Зеландія 297 (1991)[32] 1960 18 (1960)[12] 5.92
Норвегія 636 (2010) 1951 44 (1951)[18] 13.1
ПАР 15 581 (2011)[33] - 30.09
Перу 1 682 (2011)[34] – 5.58
Південна Корея 14 592 (2014)[35] – 961 29.06
Польща 2 414 (2009) 1970 500 (1970)[36] 6.27
Португалія 268 (1990)[12] – 2.72
Росія 6 800 (2007)[37] - 4.76
Сингапур 724 (2011)[38] 1990 41 (1990)[12] 13.7
Словенія 224 (2013)[39] 1953 2 (1953)[40] 10.88[39]
США 53 364 (2010)[5] 1950 2 300 (1950)[41] 17.3
Таїланд 23 399 (2014)[42] 27 460 (2005)[42] 35.92
Угорщина 799 (2009)[43] 1990227 (1990) 7.98
Україна 1 880 (2012)[44] 1950 4 120 (1991)[44] 4,11
Уругвай 519 (2011)[45] – 15.79[46]
Фінляндія 566 (2010)[16] 1960 11 (1960)[12] 10.6
Франція 24 214 (1 January 2015)[47] 1900 100 (1900)[48] 36.5[49]
Чехія 625 (2011)[50] 2006 404 (2006) 5.92
Швейцарія 1 306 (2010) 1860 7 (1860)[18] 16.64
Швеція 1 798 (2010) 1950 46 (1950) 19.1
Японія 54 397 (2013)[6] 1950 111 (1950),[16] 155 (1960)[51] 42.76
Всього світом 316 600 (2012)[52] 1950 23 000 (1950) 4.44

Виявлення 100-річних довгожителів

Суперечності щодо кількості 100-літніх у Японії

Чисельність японських «сторічників» була піддана сумніву у 2010 році — після низки повідомлень, які засвідчували, що сотні заявлених осіб з тисяч громадян літнього віку просто «відсутні» у країні. Про смерть багатьох сторічних японців не доповідали, що підриває репутацію Японії як країни з великим числом столітніх[53][54][55][56].

У липні 2010 року, один японець, що числився найстарішим чоловіком у Токіо (на 2010 йому мало бути 111 років), виявився давно померлим. Його муміфіковані останки були знайдені у ліжку; було встановлено, що він помер близько 30 років тому[57]. Знахідка спричинила поліцейське розслідування з пошуками довгожителів, що числились у віці понад 105 років. Незабаром з'ясувалось, що принаймні 200 столітніх японців були «відсутніми»: їх оголосили у всеяпонський розшук[58]. Інцидент привів до зростання занепокоєності у тому, що японська система соцзабезпечення уводиться в оману родичами померлих стариків, які прагнуть отримувати пенсії на них і після смерті. Другий випадок: син протягом близько 10 років ховав у рюкзаку останки померлої матері, яка числилась на той час як 104-літня[59]. Ще один випадок: чоловік одержав 9,5 мільйонів єн пенсії за свою дружину, незважаючи на те, що вона померла 6 років тому[58].

Див. також

  • Портал «Старість»

Примітки

  1. ↑ Список супердовгожителів. Група геронтологічних досліджень. 26 вересня 2019 року. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 4 жовтня 2019 року.(англ.)
  2. ↑ Emergence of supercentenarians in low-mortality countries (PDF). North American Actuarial Journal (Vol. 6). 2002. Архів оригіналу (PDF) за 3 липня 2010. Процитовано 4 листопада 2010.
  3. ↑ Publications. Supercentenarians.org. doi:10.1016/S0531-5565. Архів оригіналу за 13 June 2010. Процитовано 4 листопада 2010.
  4. ↑ Supercentenarians by H. Maier, J. Gampe, B. Jeune, J.-M. Robine and J.W. Vaupel. Springer 2010. Springerlink.com. Процитовано 4 листопада 2010.[недоступне посилання]
  5. ↑ а б Meyer, Julie (December 2012). Centenarians: 2010 (PDF). United States Census Bureau. Архів оригіналу (PDF) за 12 лютого 2013. Процитовано 23 січня 2013.
  6. ↑ а б McCurry, Justin (13 вересня 2013). Centenarians set to hit record high of 54,397. London. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
  7. ↑ Demographics of older persons. UN. 1 жовтня 1998. Архів оригіналу за 20 березня 2011. Процитовано 4 листопада 2010.
  8. ↑ Japan centenarians at record high. BBC News. 12 вересня 2008. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 4 листопада 2010.
  9. ↑ De plus en plus de centenaires au Japon (PDF) [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]. Agence France Presse via Avmaroc.com. 12 September 2008. Retrieved 24 February 2013.
  10. ↑ Article1Jun 2011 «3101.0 — Australian Demographic Statistics, Jun 2011»[недоступне посилання з листопада 2018]. Australian Bureau of Statistics. 10 December 2011. Compare «3201.0 — Population by Age and Sex, Australian States and Territories, Jun 2010» [Архівовано 19 січня 2016 у Wayback Machine.]. Australian Bureau of Statistics. 21 December 2010.
  11. ↑ Austrian Demographics [Архівовано 14 листопада 2014 у Wayback Machine.] retrieved 1 October 2014
  12. ↑ а б в г д е ж и к Jeune, B. (March 2000). In Search of the First Centenarians. Demogr.mpg.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.
  13. ↑ Andorra. Medlem.spray.se. 2002. Архів оригіналу за 30 травня 2004. Процитовано 22 квітня 2013. Note: Overreported figures, the actual number is around 7 centenarians. The registration of deaths in the period 1948-1994 is considered less than 90% complete, see this table, thus a number of deceased are still included in the population statistics.
  14. ↑ Indec 2010 Cuadro — Total del país. Población total por país de nacimiento, según sexo y grupo de edad (in Spanish) [Архівовано 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.]. 2010. Retrieved 25 February 2013.
  15. ↑ Statbel " Structure de la population selon l'âge et le sexe: centenaires « [Архівовано 8 квітня 2011 у Wayback Machine.]. Retrieved 27 Dec. 2015.
  16. ↑ а б в г д е ж Herm, A., Cheung, S.L.K., Poulain, M. (1 червня 2012). Emergence of oldest old and centenarians: demographic analysis (PDF). Asian Journal of Gerontology and Geriatrics. с. 19–25 [20]. Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
  17. ↑ Number of centenarians at record high: World War 1 generation hit 100. gov.uk. Department for Work and Pensions. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  18. ↑ а б в г д Robine, Jean-Marie & Caselli, Graziella (January–March 2005). An unprecedented increase in the number of centenarians. 61 (1): 57—82. JSTOR 29788836.
  19. ↑ Scotland in 1911. scotland.org. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
  20. ↑ „Census 2011 Profile 2 — Older and Younger“ [Архівовано 13 листопада 2015 у Wayback Machine.] Retrieved 6 January 2015.
  21. ↑ „Mannfjöldi eftir kyni og aldri 1841—2015“ [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.]. Hagstofa Íslands. 21 March 2015. Retrieved 17 September 2015.
  22. ↑ Instituto Nacional de Estadística (Spain) 2015. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 25 June 2015.
  23. ↑ Instituto Nacional de Estadística (Spain) 2002. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
  24. ↑ Instituto Nacional de Estadística (Spain) 2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2015. Процитовано 25 June 2015.
  25. ↑ Popolazione residente al 1° gennaio. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
  26. ↑ China Daily. „China has over 48,000 centenarians“ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. 8 November 2011; People's Daily Overseas Edition „China boasts nearly 50,000 centenarians“ [Архівовано 25 травня 2013 у Wayback Machine.]. 8 November 2011; Xinhua. „China has over 48,000 centenarians: survey“ [Архівовано 31 грудня 2011 у Wayback Machine.]. 8 November 2011. Retrieved 20 April 2013.
  27. ↑ Lee, Sharon. „17.8 thousand centenarians in China“. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Rednet.cn. 30 December 2007. Retrieved 20 April 2013.
  28. ↑ Garssen, Joop and Harmsen, Carel. „More Male Centenarians“ [Архівовано 14 листопада 2015 у Wayback Machine.]. Statistics Netherlands (CBS). 16 September 2010.
  29. ↑ 1830 Census [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (in Dutch). Volkstellingen.nl. Retrieved 26 July 2013.
  30. ↑ Magazine Focus 2013-2-8 [Архівовано 14 грудня 2015 у Wayback Machine.], retrieved 14. Nov. 2013
  31. ↑ [ Displaying Abstract ] (25 жовтня 2010). CENTENARIANS IN GERMANY. New York Times. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 4 листопада 2010.
  32. ↑ Wilkinson, T. J.; Sainsbury, R. (1998). A census-based comparison of centenarians in New Zealand with those in the United States. Journal of the American Geriatrics Society. 46 (4): 488—491. PMID 9560074.
  33. ↑ 15 000 in SA aged over 100 - Census. News24. 1 листопада 2012. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 9 вересня 2015.
  34. ↑ EleccionesPeru and Elcomercio.pe. „1,682 electors are over 100 years“ [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]. Lima, Peru. 7 February 2011. Retrieved 20 April 2013.
  35. ↑ Seoul Home to Most Centenarians in Korea. Chosun Ilbo. 8 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
  36. ↑ Specemerytura dla stulatka (in Polish). Money.pl. 30 серпня 2006. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 5 грудня 2012.
  37. ↑ Сколько долгожителей в России? (рос.). mosmedclinic.ru. 27 вересня 2007. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
  38. ↑ Long, Cheryl; Tai, Janice (18 грудня 2011). S’pore’s rising centenarians. Thestar.com. Star Publications (M) Bhd. Процитовано 28 квітня 2013.[недоступне посилання з листопада 2018]
  39. ↑ а б Dolenc, Danilo; Kalin, Katja; Razpotnik, Barica; Šter, Darja; Žnidaršič, Tina (2012). Prebivalstvo po starosti in spolu, 1. julij 2012 in 1. januar 2013. Statistični letopis 2013. Statistični urad Republike Slovenije. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 18 серпня 2013.
  40. ↑ Prebivalstvo (PDF). Statistični letopis Republike Slovenije 1966. Statistični urad Republike Slovenije. 1966. Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2013. Процитовано 18 серпня 2013.
  41. ↑ Krach, Constance A. and Velkoff, Victoria A (1999). „Centenarians in the United States“ [Архівовано 22 січня 2016 у Wayback Machine.]. Current Population Reports (Series P23-199RV). U.S. Bureau of the Census. U.S. Government Printing Office. Washington, D.C. iii + 18 pp.
  42. ↑ а б POPULATION FROM REGISTRATION RECORD BY AGE GROUP AND SEX, WHOLE KINGDOM: 2005 - 2014. National Statistical Office of Thailand. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 December 2015.
  43. ↑ „Csak 89 ember el, aki a 19. szazdban szuletett“ [Архівовано 8 грудня 2012 у Wayback Machine.]. Zona.hu. 27 February 2009. Retrieved 12 November 2012.
  44. ↑ а б В Україні стрімко падає число довгожителів. 02 травня 2013, 19:29. 2 травня 2013. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
  45. ↑ Población por área y sexo, según grupo quinquenal de edades. Instituto Nacional de Estadística (Uruguay). Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 10 травня 2013.
  46. ↑ Total population: 3,285,877 + 437 homeless, per 2011 census data [Архівовано 9 березня 2013 у Wayback Machine.].
  47. ↑ Mayotte included. See Insee » Population totale par sexe et âge au 1er janvier 2015, France « [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.] (» data « [Архівовано 19 грудня 2015 у Wayback Machine.]) or „Pyramide des âges au 1er janvier 2015“ [Архівовано 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.], January 2015.
  48. ↑ INED » Nombre de centenaires " [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.] ; data [Архівовано 30 травня 2009 у Wayback Machine.].
  49. ↑ Insee «Pyramide des âges au 1er janvier 2015» [Архівовано 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.], January 2015.
  50. ↑ Prague Daily Monitor. «Number of centenarians rising in Czech Republic» [Архівовано 17 грудня 2011 у Wayback Machine.]. 14 October 2011 (against 404 in November 2006: Horaova, Pavla. «Number of Centenarians Rising as Population Ageing Continues» [Архівовано 24 березня 2010 у Wayback Machine.]. Radio Praha. 15 November 2006).
  51. ↑ Kannisto, Väinö (1994). «Development of Oldest-Old Mortality, 1950—1990: Evidence from 28 Developed Countries» [Архівовано 28 липня 2011 у Wayback Machine.]. Monographs on Population Aging. No.1. Odense University Press: Odense, Denmark. 108 pp. Updated 1 February 1999. Table5 [Архівовано 28 липня 2011 у Wayback Machine.].
  52. ↑ «Chapter 1: Setting the Scene» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2015. Процитовано 5 січня 2016.
  53. ↑ Fackler, Martin (10 September 2010). Japan's Elderly Count Was Off by 234,000. 26 July 2013 (вид. New York Times). Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 5 січня 2016.
  54. ↑ More than 230,000 Japanese centenarians 'missing'. 4 November 2010. BBC. 10 September 2010. Архів оригіналу за 21 грудня 2015. Процитовано 5 січня 2016.
  55. ↑ More Than 230,000 Centenarians Missing in Japan. 4 November 2010. CBS News. 10 вересня 2010. Архів оригіналу за 13 жовтня 2010. Процитовано 5 січня 2016.
  56. ↑ 234,000 centenarians listed in registries missing. Japan Times. 4 November 2010. 11 September 2010. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
  57. ↑ «Tokyo's 'oldest man' dead for 30 years» [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]. The Daily Telegraph. 29 July 2010. Retrieved 26 July 2013.
  58. ↑ а б «Nearly 200 of Japan's oldest citizens 'missing'» [Архівовано 21 серпня 2010 у Wayback Machine.]. AFP. 11 August 2010. Retrieved 26 July 2013.
  59. ↑ «Japanese man kept dead mother in backpack» [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.]. The Daily Telegraph. 20 August 2010. Retrieved 26 July 2013.
  • п
  • о
  • р
Термінологія
Рекорди
Пов'язане