Ту-134УБЛ
| Ту-134УБЛ | |
|---|---|
 Ту-134УБЛ, Полтавський музей дальньої авіації | |
| Тип | навчально-тренувальний |
| Розробник |  СРСР, КБ Туполєва |
| Виробник | Харківський авіаційний завод |
| Перший політ | квітень, 1981 |
| Початок експлуатації | 1982 |
| Статус | експлуатується |
| Основні експлуатанти | Військово-повітряні сили СРСР ВПС України — завершив експлуатацію ВПС Росії — дотепер |
| Роки виробництва | 1981 — 1984 |
| Виготовлено | 90[1] |
| Базова модель | Ту-134 |
| | |
 Ту-134УБЛ у Вікісховищі | |
Ту-134УБЛ — (за кодифікацією НАТО: Crusty-B — «Жорсткий-Б»), навчально-тренувальний літак, розроблений за сприяння ДКБ Туполєва на початку 1980-х років. Прийнятий на озброєння у 1982 році.
Історія
На базі пасажирського лайнера Ту-134А з метою наближення підготовки пілотів далекосяжної та морської авіації до реальних умов створений Ту-134УБЛ, який за складом обладнання, пілотажними якостями і навіть зовнішнім виглядом нагадував бомбардувальник Ту-22М.
Серійно—конструкторський відділ Харківського авіазаводу розробив нову машину своїми силами. Бригада І.В.Макарова вносила зміни в конструкцію фюзеляжу. Бригада крила під керівництвом Г.Г. Куркіна посилювала лонжерони несучої поверхні під бомботримачі. Балочні тримачі проектували управлінці. Електросхемами, обладнанням займалися Н.А. Іванов, Р.В. Ганопольський і Н.Г. Янатьев[2].
Всі льотні випробування літака, як приймально-здавальні, так і державні, проводилися на аеродромі Харківського авіазаводу.
Перший політ здійснив у квітні 1981 року. Піднімав у небо перший Ту-134УБЛ заводський льотчик—випробувач М.В.Петляков (син авіаконструктора В.М. Петлякова)
Серійно будувався на Харківському авіазаводі з 1981 до 1984 року.
Усього випущено 109 літаків[3].
Остання серійна машина була переобладнана у варіант Ту-134УБ-К для підготовки штурманів-операторів морської авіації. Ту-134УБК поступив у 1984 році у 33-й Центр бойового застосування у Миколаєві, але цей літак так і залишився в єдиному екземплярі[4].
У 90-ті роки кілька серійних Ту-134УБЛ переобладнані для авіації флоту у Ту-134УБК-М .
Призначення
- для підготовки льотчиків бомбардувальної авіації пілотуванню за приладами у простих і складних метеоумовах,
- літаководінню,
- заходу на посадку в директорному і автоматичному режимах зі здійсненням польотів в умовах мінімуму по 2-й категорії ICAO.
Одночасно літак забезпечував навчання і тренування до 12 курсантів, котрі розташовувалися в салоні у 3 ряди. Під час польоту курсанти по черзі проходили підготовку на місці другого пілота.
Літак оснащений носовою частиною фюзеляжу, подібною до Ту-22М3, оптоелектронним прицільним і навігаційним обладнанням, апаратурою зоряно-сонячної орієнтації які відповідають обладнанню бомбардувальників, що перебувають на озброєнні дальньої авіації: Ту-22М , Ту-160 і Ту-95МС. Як і базова модель Ту-134 — для огляду земної поверхні оснащений оглядовою РЛС «РОЗ-1б».
Для повноти відпрацювання льотних навичок передбачалася і штанга дозаправки в повітрі, однак згідно із радянсько-американськими домовленостями її ставити не стали.
Під центропланом можливе розміщення навчального озброєння. Конструктивно передбачене встановлення до чотирьох багатозамкових бомботримачів (типовий варіант для навчального бомбометання - вісім бомб ПБ-50-75 або ПБ-120 ), проте згідно із міжнародними угодами бомботримачі на цей літак більше не встановлюються.
Літак оснащений двома ТРДД Д-30 (2х6800 кс), створеними під керівництвом генеральних конструкторів П.А. Соловйова і Ю.Е. Решетнікова.
Тактико—технічні характеристики
- Екіпаж: 4 людини. Курсантів - 12 осіб;
- Розмах крил: 29,01 м;
- Довжина: 41,92 м;
- Висота: 9,14 м;
- Площа крила: 127,3 м2;
- Маса порожнього літака: 29000 кг;
- Максимальна злітна маса: 49000 кг;
- Маса палива: 14400 кг;
- Силова установка: 2 × ТРДД Д-30 3-ї серії
- Максимальна швидкість: 890 км / год;
- Практична дальність польоту без дозаправки: 2300 км;
- Практична стеля: 11800 м;
- Навантаження на крило (при нормальній злітній масі): 1150 кг/м2;
- Довжина розбігу: 2150 м
- Бойове (корисне) навантаження (максимальне): 8200 кг
Літак в Україні
Станом на січень 2014 року збережено три літаки:
- Державний музей авіації України, Міжнародний аеропорт «Київ» — Ту-134УБЛ, виставковий експонат
- Полтавський музей дальньої авіації, Авіабаза Полтава — Ту-134УБЛ, виставковий експонат
- Миколаївський спеціалізований центр бойової підготовки, Авіабаза Кульбакіне — Ту-134УБК, знятий з озброєння, на зберіганні.
Див. також
Примітки
- ↑ http://www.testpilot.ru/russia/tupolev/134/ubl/
- ↑ [Савін Військові професії цивільного лайнера. Про модифікації Ту-134 Харківського авіазаводу (рос.) // «Крылья Родины» 10.2002 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.В'ячеслав Савін Військові професії цивільного лайнера. Про модифікації Ту-134 Харківського авіазаводу (рос.) // «Крылья Родины» 10.2002]
- ↑ Харук А.І. Військові програми Харківського авіазаводу у 60-80-х рр. ХХ ст. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.
- ↑ Фото Ту-134УБК, Кульбакіне (Миколаїв) // Інтернет-ресурс — Український спотерський сайт «Spotters.Aero». Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 16 січня 2014.
Джерела
- В'ячеслав Савін Військові професії цивільного лайнера. Про модифікації Ту-134 Харківського авіазаводу (рос.) // «Крылья Родины» 10.2002
- Харук Андрій Військово-технічний аспект у діяльності Харківського авіазаводу (60-ті – 80-ті роки XX століття) // Історія галузей та підприємств. Дослідження з історії техніки – випуск 16 (2012).
Посилання
- Ту-134УБЛ (За класифікацією НАТО — Crusty-B) // Музей дальньої авіації м. Полтава — Переглянуто 13.01.2014
- Харук А.І. ВІЙСЬКОВІ ПРОГРАМИ ХАРКІВСЬКОГО АВІАЗАВОДУ У 60-80-х рр. ХХ ст. — Переглянуто 13.01.2014
- Фото Ту-134УБК, Кульбакіне (Миколаїв) // Інтернет-ресурс — Український спотерський сайт «Spotters.Aero» [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.] — Переглянуто 16.01.2014
| |||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
