16-та танково-гренадерська дивізія СС «Рейхсфюрер СС»

16-та панцергренадерська дивізія СС «Рейхсфюрер СС» 16. SS-Panzergrenadier-Division "Reichsführer SS"
Емблема дивізії СС «Рейхсфюрер СС»
На службі	3 жовтня 1943 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	СС
Вид	Ваффен-СС
Тип	панцергренадери
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	43-й армійський корпус 6-й корпус СС 50-й армійський корпус 18-й армійський корпус 3-тя танкова армія
Гасло	Meine Ehre heißt Treue («Моя честь називається вірність»)
Війни/битви	Друга світова війна
Командування
Визначні командувачі	СС-бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС Петер Гансен СС-оберфюрер Герберт фон Обвурцер
Медіафайли на Вікісховищі

16-та панцергренадерська дивізія СС «Рейхсфюрер СС» ^{[Прим. 1]} — панцергренадерська дивізія у складі військ Ваффен-СС, що брала участь у бойових діях під час Другої світової війни.

Під час ведення бойових дій в Італії особовий склад дивізії скоїв низку воєнних злочинів і разом з 1-ю парашутно-танковою дивізією «Герман Герінг» брав непропорційну участь у масових вбивствах цивільного населення. Однією з можливих причин збільшення участі дивізії у воєнних злочинах було визначено той факт, що більша частина її керівництва спочатку походила з SS-Totenkopfverbände.

30 червня 1941, після початку вторгнення до Радянського Союзу, з 1-го батальйону 14-го піхотного полку СС «Мертва голова» був створений батальйон супроводу рейхсфюрера СС. Батальйон входив до складу командного штабу рейхсфюрера СС у 1941—1942 роках і брав участь у різних антипартизанських акціях. У лютому 1943 року батальйон був розгорнутий до штурмової бригади СС «Рейхсфюрер СС».

У червні 1943 року бригада була передислокована на Корсику. У середині вересня бригада була виведена з Корсики та відправлена ​​у район Любляни. У жовтні 1943 року вона почала процес розгортання в дивізію СС. Дві роти 35-го полку СС — 14-а і 16-та в цей же час були відправлені до Італії, де в районі озера Гарда несли службу з охорони резиденції Муссоліні. Решта дивізії разом із новобранцями продовжувала формування у Словенії до кінця 1943 року.

3 жовтня 1943 року 16-та панцергренадерська дивізія СС «Рейхсфюрер СС» була розгорнута за наказом від 23 вересня 1943 року в районі Ліворно зі складу штурмової бригади СС «Рейхсфюрер СС». З цією метою 7500 новобранців з різних навчальних і резервних підрозділів СС були зібрані на базі Лайбах. До 31 грудня 1943 року чисельність дивізії, комплектування якої відбувалося на полігонах у Лайбаху та Ліворно, досягла 12 720 чоловік. Проте становище командного складу і матеріально-технічне забезпечення підрозділів з'єднання залишалося проблемним. Після висадки союзників у Анціо колишню «штурмбригаду СС рейхсфюрера СС» було передислоковано з Ліворно в район на південний захід від Чистерни та посилено тут 36-м панцергренадерським полком СС. На цьому напрямку підрозділи дивізії протистояли союзникам, що висадилися на плацдармі. 18 квітня 1944 року бойова група передала свої позиції 1028-му гренадерському полку і передислокувалась у Баден під Віднем^[1]. Там вона зустріла інші частини дивізії, які також сюди передислокувалися. В подальшому дивізія мала брати участь в окупації Угорщини і вже перетнула угорський кордон у районі Раабу 19 березня 1944 року, посилена панцергренадерським полком СС «Лера» та новосформованим батальйоном супроводу «Рейхсфюрер СС».

З травня 1944 року вона воювала в Італії як дивізія до перекидання до Угорщини в лютому 1945 року.

27 червня 1944 року командний пункт 16-ї танково-гренадерської дивізії СС «Рейхсфюрер СС» у Сан-Вінченцо був захоплений американським 1-м батальйоном 133-го піхотного полку 34-ї піхотної дивізії.

З початком наступу союзників частини дивізії з боями відійшли спочатку до Ліворно, а потім до річки Арно. У липні 1944 року відбувся перший бій дивізії у місті Вольтерра на південний схід від Ліворно. В Арно німці та вірні Муссоліні італійські частини створили однойменну укріплену позицію, що простягалася від Пізи до Сан-П'єро-а-Сьєве. Після кровопролитних боїв на Арно гренадери СС відступили до Каррари. У боях південніше Флоренції дивізія втратила 823 особи.

У серпні 1944 року підрозділи дивізії протистояли союзникам у долині Узо. Деяка частина дивізії брала участь у антипартизанських акціях проти гарибальдійців (партизани-комуністи) на південному заході від Болоньї. Потім дивізія брала участь у боях у долині Поретта. У вересні дивізія проводила антипартизанські акції в районі Марцаботто. До кінця року вона продовжувала брати участь у боротьбі з італійським партизанським рухом. У грудні 1944 року чисельність дивізії знизилася до 14 223 осіб.

Наприкінці січня 1945 року частини дивізії почали перекидатися до Угорщини. На початку лютого дивізія прибула до Надьканіжа. Тут вона почала готуватися до участі у контрнаступі. Після початку операції «Весняне пробудження» дивізія брала участь у наступі на напряму Над'байом — Капошвар. Згодом дивізія брала участь у боях у Марцалі, Шомодьшард та Местегньє. Після краху операції вона відступила до Капошвару, а потім річкою Мура до Радкерсбурга. У квітні 1945 року на території Австрії частини дивізії змогли відірватися від переслідування Червоної армії і стрімко рухалися в напрямку британських військ, в результаті чого підрозділи дивізії дісталася Драви і здалася британцям в районі Клагенфурта і на захід від Граца.

Особовий склад дивізії скоїв багато воєнних злочинів, перебуваючи в Італії в ході Другої світової війни. Разом із 1-ю парашутно-танковою дивізією «Герман Герінг» 16-та танково-гренадерська дивізія СС, за оцінками, відповідальна за приблизно третину всіх цивільних осіб, убитих у масових вбивствах в Італії під час війни. Стосовно цих воєнних злочинів 16-й танковий розвідувальний батальйон СС і його командир Вальтер Редер було визнано як одного із головних винуватців. Підраховано, що дивізія вбила до 2000 італійських цивільних під час перебування там.

Тільки в серпні 1944 року в районах Версілія і Луніджана в Тоскані відбулося три великі акти масових вбивств. 12 серпня 1944 року 560 мирних жителів було вбито^[en] в Сант'Анна ді Стаццемі, 17 серпня — есесівці стратили^[en] 159 цивільних осіб у Сан-Теренцо-Монті, а починаючи з 24 серпня — вони вбили^[en] 173 цивільні особи у Вінкі. Дивізія також була відповідальна за різанину в Марцаботто^[en], де було страчено щонайменше 770 італійських цивільних осіб, найкривавішу різанину, вчинену німецькою армією проти італійських цивільних у війні.

Майор Вальтер Редер, який підписав наказ про страту цивільних у Сан-Теренцо, був екстрадований до Італії в 1948 році та засуджений у Болоньї в 1951 році за воєнні злочини в Тоскані та в Марцаботто в Емілії-Романьї, де було вбито 770 осіб, що зробило це найгіршою різаниною мирних жителів, вчиненою Ваффен-СС у Західній Європі під час війни. Його визнали винним і засудили до довічного ув'язнення. Однак у 1985 році його звільнили, і він, не розкаявшись, повернувся до рідної Австрії, де його зустріли з повними військовими почестями. Помер у 1991 році.

У справі, порушеній із запізненням на десятиліття через недоречні докази, у Спеції в 2005 році десять офіцерів СС 16-ї панцергренадерської дивізії СС були заочно засуджені за вбивство за бійню, влаштовану в Сант'Анна ді Стаццема. Німецька прокуратура відмовилася продовжувати справу на тій підставі, що бракує доказів, які б прив'язували конкретні вбивства до конкретних підсудних.

• Югославія (жовтень 1943 — лютий 1944)
• Італія, Угорщина (лютий — травень 1944)
• Німеччина (травень — червень 1944)
• Італія (червень — грудень 1944)
• Угорщина, Австрія (грудень 1944 — травень 1945)

• СС-групенфюрер та генерал-лейтенант Ваффен-СС Макс Зімон (3 жовтня 1943 — 24 жовтня 1944)
• СС-оберфюрер Отто Баум (24 жовтня 1944 — 8 травня 1945)

• 35-й панцергренадерський полк СС
• 36-й панцергренадерський полк СС
• 16-й артилерійський полк СС
• 16-й танковий батальйон СС
• 16-й зенітний дивізіон СС
• 16-й самохідний розвідувальний батальйон СС
• 16-й саперний батальйон СС
• 16-й батальйон штурмових гармат «Штурмгешуц» СС
• 16-й батальйон зв'язку СС
• 16-й санітарний батальйон СС
• 16-й взвод постачання СС
• 16-й батальйон тилового забезпечення СС
• 16-й ремонтний батальйон СС
• 16-й запасний батальйон СС
• рота фельджандармерії
• рота дивізіонного ескорту
• школа бойової підготовки 16-ї дивізії СС

За час існування дивізії 2 особи її особового складу були нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста.

• Макс Зімон — СС-групенфюрер та генерал-лейтенант Ваффен-СС, командир 16-ї панцергренадерської дивізії СС «Рейхсфюрер СС» (28 жовтня 1944)

• Карл Гезеле — СС-оберштурмбаннфюрер, командир штурмової бригади СС «Рейхсфюрер СС» (4 липня 1944)

Кавалери Золотого Німецького Хреста

8

• 16-та окрема бригада спеціального призначення (РФ)
• 11-та добровольча танково-гренадерська дивізія СС «Нордланд»
• 16-та десантно-штурмова бригада (Велика Британія)
• Танкова дивізія «Фельдгеррнгалле 2»
• 1-й СС-штандарт

Виноски

Джерела

• Im gleichen Schritt und Tritt. Die Geschichte der 16. SS-Panzergrenadier-Division «Reichsführer-SS». Hrsg. Divisionsgeschichtliche Arbeitsgemeinschaft der Truppenkameradschaft der 16. SS-Panzergrenadier-Division «Reichführer-SS». Schild, München 1998, ISBN 3-88014-114-2.
• Carlo Gentile: Le SS di Sant'Anna di Stazzema: azioni, motivazioni e profilo di una unità nazista. In: Marco Palla (Hrsg.): Tra storia e memoria. 12 agosto 1944: la strage di Sant'Anna di Stazzema. Carocci, Rom, 2003, S. 86-117.
• Carlo Gentile: Marzabotto. Orte des Grauens. Verbrechen im Zweiten Weltkrieg. Darmstadt 2003, S. 136—146.
• Carlo Gentile: Politische Soldaten. Die 16. SS-Panzer-Grenadier-Division «Reichsführer-SS» in Italien 1944. In: Quellen und Forschungen aus italienischen Archiven und Bibliotheken. 81, 2001, S. 529—561.
• Carlo Gentile: Walter Reder — ein politischer Soldat im «Bandenkampf». In: Klaus-Michael Mallmann, Gerhard Paul (Hrsg.): Karrieren der Gewalt. Nationalsozialistische Täterbiographien. (Veröffentlichungen der Forschungsstelle Ludwigsburg der Universität Stuttgart. Band 2.) Darmstadt 2004, S. 188—195.
• Rolf Michaelis: Die Panzergrenadier-Divisionen der Waffen-SS. 2. Auflage. Michaelis, Berlin 1998, ISBN 3-930849-19-4.

• 16. SS-Panzergrenadier-Division Reichsführer-SS. на axishistory.com. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 26 червня 2012. (англ.)
• 16. SS-Panzergrenadier-Division "Reichsführer SS". на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 26 червня 2012. (нім.)
• 16.SS-Panzergrenadier-Division "Reichsführer SS". на feldgrau.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 26 червня 2012. (англ.)
• 16. SS-Panzergrenadier-Division "Reichsführer-SS". на okh.it. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 26 червня 2012. (італ.)
• 16. SS-Panzer-Grenadier-Division «Reichsführer-SS» [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• 16.SS-Panzergrenadier-Division «Reichsführer SS» [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
• 16. SS-Panzergrenadier-Division «Reichsführer SS»(англ.)
• 16. SS-Panzergrenadier-Division «Reichsführer SS» With Wayne Turner(англ.)

• 16. SS Panzergrenadier-Division «Reichsführer-SS» [Архівовано 3 липня 2014 у Wayback Machine.]
• 16th SS «Reichsfuhrer-SS» Panzergrenadier Division [Архівовано 3 липня 2014 у Wayback Machine.]

п о р Збройні сили нацистської Німеччини у Другій світовій війні Головнокомандування Верхній Рейн • Захід • Нідерланди • Південний Захід • Південний Схід • Південь • Резерв • Схід Групи армій A • B • C • D • E • F • G • H • Австрія  • Африка • Верхній Рейн • Вісла • Дон • Курляндія • Особливого призначення • Південь • Південна Україна • Північ • Північна Україна • Центр Армії польові 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20-та гірська • 21 • 24 • 25 • Лапландія  • Норвегія  • Східна Пруссія парашутні 1 танкові 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • Африка • Захід • Німецько-італійська Оперативні та армійські групи XXI •А Бальк • Блюментрітт • Велер • Венк • Вейхс • Голлідт • Гот • Грассер • Гудеріан • Думітреску • Кемпф • фон Клейст • Клеффель • Ланц  • Лігурія • Лох • фон Лютвіца • фон Мантойфель • Нарва • Нарвик • Раус • Руофф • Самланд • Сербія • Фельбер • Фреттер-Піко • Фріснер • Гейнріці • Крістіансен • фон Цангена • Шпрее • Штудент Корпуси Ваффен-СС* танкові 1-й СС • 2-й СС • 3-й СС • 4-й СС • 7-й СС гірські 5-й гірський • 9-й хорватський гірський армійські 6 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 16 • 17 • 18 кінні 15-й козачий кавалерійський Легіони Британський корпус • Данський корпус • Данмарк • Індійський легіон • Латиський легіон • Сербський корпус армійські 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 28 • 29 • 30 • 32 • 33 • 34 • 35 • 38 • 39 • 40 • 41 • 42 • 43 • 44 • 46 • 47 • 48 • 50 • 51 • 52 • 53 • 54 • 55 • 57 • 59 • 62 • 63 • 64 • 65 • 66 • 67 • 68 • 69 • 70 • 71 • 72 • 73 • 74 • 75 • 76 • 78 • 80 • 81 • 82 • 83 • 84 • 85 • 86 • 87 • 88 • 89 • 90 • 91 • 97 • 101 • Африка • Російський моторизовані 3 • 14 • 15 • 16 • 19 • 22 • 24 • 39 • 40 • 41 • 46 • 47 • 48 • 56 • 57 танкові 3 • 4 • 7 • 14 • 24 • 38 • 39 • 40 • 41 • 46 • 47 • 48 • 56 • 57 • 58 • 76 • Гроссдойчланд • Фельдхернхалле гірські 15 • 18 • 19 • 21 • 22 • 36 • 49 • 51 • Норвегія кавалерійські 1 • Калмицький резервні 61 • 62 • 64 • 66 • 67 • 69 авіапольові 1 • 2 • 3 • 4 парашутні 1 • 2 • Герман Герінг ППО 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 Корпусні групи А • B • C • D • E • F • G • H Командування особливого призначення 31 • 32 • 33 • 34 • 35 • 36 • 37 • 45 • 59 • 60 • 65 • 70 • 71 • 81 • Верхній Рейн • Вогези • Нижній Рейн • Саарпфальц Дивізії Ваффен-СС* 1-ша «Лейбштандарте-СС Адольф Гітлер»  • 2-га «Дас Райх» • 3-тя «Тотенкопф» • 4-та поліційна  • 5-та «Вікінг» • 6-та «Норд» • 7-ма «Принц Ойген» • 8-ма «Флоріан Гайєр» • 9-та «Гогенштауфен» • 10-та «Фрундсберг» • 11-та «Нордланд» • 12-та «Гітлерюгенд» • 13-та «Ханджар» (1-ша хорватська) • 14-та «Галичина» (1-ша українська) • 15-та (1-ша латвійська) • 16-та «Рейхсфюрер СС» • 17-та «Гьотц фон Берліхінген» • 18-та «Горст Вессель» • 19-та (2-га латвійська) • 20-та (1-ша естонська) • 21-ша «Скандерберг» (1-ша албанська) • 22-га «Марія Терезія» • 23-тя «Кама» (2-га хорватська) • 23-тя «Недерланд» (1-ша голландська) • 24-та «Карстергер» • 25-та «Гуняді» (1-ша угорська) • 26-та (2-га угорська) • 27-ма «Лангемарк» (1-ша фламандська) • 28-ма «Валлонія» (1-ша валлонська) • 29-та «Італія» (1-ша італійська) • 29-та «РОНА» (1-ша російська) • 30-та (1-ша білоруська) • 30-та (2-га російська) • 31-ша • 32-га «30 січня» • 33-тя (3-тя угорська)  • 33-тя «Шарлемань» (1-ша французька) • 34-та «Ландсторм Недерланд» (2-га голландська) • 35-та поліційна • 36-та «Дірлевангер» • 37-ма «Лютцов» • 38-ма «Нібелунген» парашутні 1 • 2 • 3 • 4  • 5 • 6 • 7-ма парашутна • 7-ма повітряна • 8  • 9 • 10 • 11 • 20 • 21 • 22-га планерна танкові 1 • 2 • 3 • 4  • 5 • 6 • 7 • 8  • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 116 • 155 • 178 • 179 • 232 • 233 • 273 • «Гольштейн» • «Кемпф» • «Клаузевіц» • «Лер» • «Мюнхеберг» • «Норвегія» • «Сілезія» • «Фельдхернхалле 1» • «Фельдхернхалле 2»  • «Ютербог» парашутно-танкові «Генерал Герінг» • 1-ша парашутно-танкова «Герман Герінг» • 2-га панцергренадерська «Герман Герінг» • танкова «Герман Герінг» кавалерійські 1 • 3 • 4 • 1-ша козача артилерійські 18 особливого призначення Бранденбург-800 * Частини Ваффенн-СС формально не були складовою Вермахту, але перебуваючи на фронті, знаходилися у підпорядкуванні (в оперативному відношенні) командування Вермахту

п о р Організація СС (Schutzstaffel) Складові частини Загальні СС Підрозділи «Мертва голова» (SS-Totenkopfverbände) Частини посилення СС→Ваффен-СС Управління Рейхсфюрер-СС Вищий керівник СС і поліції Діячі СС Структура СС Лідери Юліус Шрек Йозеф Берхтольд Ергард Гайден Генріх Гіммлер Карл Ганке Основні відділи Особистий штаб рейхсфюрера СС (Persönlicher Stab Reichsführer-SS) Головне управління СС (SS-Hauptamt) Головне оперативне управління СС (SS Führungshauptamt) Головне управління імперської безпеки (SS-Reichssicherheitshauptamt) Головне адміністративно-господарське управління СС (SS-Wirtschafts-Verwaltungshauptamt) Головне управління СС з питань раси й поселень (SS-Rasse- und Siedlungshauptamt) Головне управління з репатріації етнічних німців (Volksdeutsche Mittelstelle) RKFDV[de] Головне судове управління СС (Hauptamt SS-Gericht) Головне управління кадрів СС (SS Personalhauptamt) Dienststelle Heissmeyer Ідеологічні установи Аненербе Das Schwarze Korps Школа молодших офіцерів СС «Бад Тьольц» (SS-Junkerschule Bad Tölz) Поліція та служби безпеки Поліція порядку (Ordnungspolizei) Кримінальна поліція (Kriminalpolizei) Таємна поліція (Gestapo) Поліція безпеки (Sicherheitspolizei) Служба безпеки СС (СД) (Sicherheitsdienst) Підрозділи для охорони фюрера Загін супроводження фюрера (SS-Begleitkommando des Führers) Begleitkommando-SS Імперська служба безпеки (Reichssicherheitsdienst) Парамілітарні підрозділи Айнзатцгрупи Ypatingasis būrys Поліція безпеки Литви Rollkommando Hamann Команда Арайса (Arajs Kommando) Українська допоміжна поліція Volksdeutscher Selbstschutz «Травники» Ваффен-СС Корпуси танкові 1-й 2-й 3-й 4-й 7-й гірські 5-й гірський 9-й хорватський гірський армійські 6 10 11 12 13 14 16 17 18 кінні 15-й козацький кавалерійський Дивізії «Адольф Гітлер» «Дас Райх» «Тотенкопф» Поліційна «Вікінг» «Норд» «Принц Ойген» «Флоріан Гайєр» «Гогенштауфен» «Фрунсберг» «Нордланд» «Гітлерюгенд» «Ганджар» «Галичина» 1-ша латвійська «Рейхсфюрер СС» «Гьоц фон Берліхінген» «Горст Вессель» 2-га латвійська 1-ша естонська «Скандербег» «Марія Терезія» «Кама» «Недерланд» «Карстйагер» «Гуньяді» 26-та дивізія «Лангемарк» «Валлонія» «Італія» «РОНА» 1-ша білоруська 2-га російська дивізія СС 31-ша добровольча гренадерська «30 січня» 33-тя кавалерійська «Шарлемань» «Ландсторм Недерланд» Поліційна гренадерська «Дірлевангер» «Лютцов» «Нібелунген» Легіони Германські СС ( Nederlandsche SS Algemeene-SS Vlaanderen Germanske SS Norge Данський «Шальбург» «Данмарк») Британський корпус Індійський легіон Латиський легіон Сербський корпус РОНА Фінський батальйон Підприємства, контрольовані СС Ostindustrie Deutsche Wirtschaftsbetriebe Deutsche Ausrüstungswerke DEST Allach Apollinaris[en] Mattoni Sudetenquell Anton Loibl GmbH Нагороди СС Почесна шпага рейхсфюрера СС Перстень «Мертва голова» Звання, уніформа, відзнаки Уніформа та знаки розрізнення СС Звання та знаки розрізнення Ваффен-СС Звання та знаки розрізнення поліції порядку Корпусні кольори Ваффен-СС