Benz Prinz-Heinrich-Wagen

Benz Prinz-Heinrich-Wagen

Benz Prinz-Heinrich-Wagen на вікісховищі

Загальні дані

Виробник:

Benz & Cie.

Роки виробництва:

1908 — 1911

Складання:

Мангайм, Німеччина

Дизайн

Тип(и) кузова:

торпедо (4 місний)

Компонування:

передньомоторна, задньоприводна

Колісна формула:

4 × 2

Двигуни

4-циліндровий, бензиновий:

• 6644 см³, 80 к. с., 2000 об/хв. (1908-09);
• 7472 см³, 105 к. с., 2000 об/хв. (1908-09);
• 5712 см³, 80 к. с., 2500 об/хв. (1910-11);
• 7267 см³, 100 к. с., 2500 об/хв. (1910-11);

Характеристики

Масово-габаритні

Колісна база:

3000 мм

Benz Prinz-Heinrich-Wagen — перегоновий автомобіль, розроблений німецькою компанією Benz & Cie. у 1908 році^[1]. Свою назву модель отримала на честь перемог Фріца Ерле^[de], автомобільного інженера і автогонщика фірми, у Турі принца Генріха^[de]. Автомобіль випускався аж до 1911 року.

На початку 1900-х років на зорі автомобільної спортивної епохи однією з найзначніших гоночних подій став «Тур принца Генріха», заснований за ініціативою прусського принца Альберта Вільгельма Генріха — автомобільного ентузіаста та брата німецького імператора Вільгельма II. У 1907 році Німецький імператорський автомобільний клуб організував перший щорічний тур принца Генріха^[2]. На відміну від Гран-прі Франції, регламент якого передбачав участь спеціально сконструйованих перегонових автомобілів, нові змагання дозволяли використовувати лише чотиримісні серійні автомобілі.

Серед найзначиміших переможців Туру були німецький інженер і автогонщик Фріц Ерле, що виграв перегони у 1908 році на 50-сильному автомобілі фірми Benz & Cie., і Фердинанд Порше, який у 1910 році успішно завершив турнір на витривалість за кермом 85-сильного автомобіля виробництва Austro-Daimler.

На ознаменування перемоги Ерле німецький автовиробник з 1908 по 1910 рік випускав автомобілі «Benz Prinz-Heinrich-Wagen» в різних конфігураціях двигунів. 100-сильний варіант автомобіля був розроблений спеціально для перегонів Туру принца Генріха у 1910 році. Це був перший автомобіль у Мангаймі, двигун якого мав по чотири клапани на циліндр^[3]. Тим не менше, йому так і не вдалось потрапити до списків переможців. Останні перегони Туру принца Генріха відбулись у 1911 році, після чого компанія припинила виробництво автомобіля.

Модель «Benz Prinz-Heinrich-Wagen» мала передньомоторне задньоприводне компонування і оснащалась чотиритактним бензиновим двигуном з карбюратором, жорсткими мостами з напівеліптичними ресорами, 4-ступінчатою механічною коробкою передач, яка сполучалась із задньою віссю за допомогою карданного вала, і дерев'яними колесами зі спицями з пневматичними шинами^[4].

В наш час автомобіль можна побачити в колекціях музею Мерседес-Бенц (Штутгарт, Німеччина) і музеї Лоумана^[en] (Гаага, Нідерланди).

• Prinz Heinrich Benz – Car Profile // Sports Car Digest. — 2013. — . — 4.
• Werner Oswald. Mercedes-Benz Personenwagen: 1886—1986. — 3. — Motorbuch-Verlag, 1986. — С. 42—43. — ISBN 3613011336.

• Die Benz «Prinz-Heinrich»-Fahrzeuge aus dem Jahr 1910 (нім.)
• Hier sind die 3 noch existierenden Benz Prinz-Heinrich-Wagen aus dem Jahr 1910 zu sehen (нім.)