Circus Maximus
| Circus Maximus | |
|---|---|
|
| |
| 41°53′09″ пн. ш. 12°29′08″ сх. д. / 41.885900000027774581° пн. ш. 12.485700000027776468° сх. д. / 41.885900000027774581; 12.485700000027776468Координати: 41°53′09″ пн. ш. 12°29′08″ сх. д. / 41.885900000027774581° пн. ш. 12.485700000027776468° сх. д. / 41.885900000027774581; 12.485700000027776468 | |
| Країна |  Італія[1] |
| Розташування | Муніципалітет Риму Іd[1] |
| Тип | давньоримський цирк археологічна пам'ятка і пам'ятка |
  Circus Maximus Circus Maximus (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Circus Maximus, Великий цирк (лат. Circus Maximus) — найбільший іподром у Стародавньому Римі. Розташовувався в долині між Авентином і Палатином. У змаганнях на іподромі могло одночасно брати участь дванадцять колісниць.
Історія
Вважається, що змагання на колісницях були вперше проведені тут ще царем Тарквінієм Пріском. Юлій Цезар розширив Великий цирк до 600 метрів в довжину, так що на ньому могло розміститися до 250 000 глядачів (ще стільки ж могли спостерігати за змаганнями стоячи). Октавіан Август встановив в цирку перший єгипетський обеліск, а Костянтин ІІ у 357 році — другий. Обидва перенесені у 1588 році папою Сікстом V на П'яцца-дель-Пополо та до Латеранського палацу.
Доміціан проклав дорогу від цирку в свого палацу, а Траян розширив кількість глядацьких місць і імператорську ложу.
Перші перегони в Circus Maximus, як видно із визначення у Законах Дванадцяти таблиць в середині V ст. до н. е.; останні — при пануванні остготського царя Тотіли у 549 чи 550 році.
Крім Circus Maximus були і менші цирки: Circus Flaminius на Марсовому полі, Цирк Нерона на території теперішньго Ватикану та Цирк Максенція на Via Appia.
У Середньовіччі кам'яні споруди цирку були розібрані на будівництво нових будинків. Проте територія цирку ніколи не забудовувалася, і досі тут проводяться громадські заходи (наприклад, рок-концерти).
Галерея
-
Сучасний вид на північ на Circus Maximus (ліворуч — Палатин) -
Залишки цирку -
-
-
-
-
-
-
Жан-Леон Жером, «Остання молитва християнських мучеників» -
Див. також
- Грецький театр (Сіракузи)
- Перелік античних театрів і цирків
Джерела
- R. A. Staccioli, Rom. Wie es war und wie es ist. Vision S.R.I. Roma, ISBN 88-8162-114-2 (нім.)
Посилання
- Циркус Максимус // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Circus Maximus |
- http://www.unicaen.fr/services/cireve/rome/index.php [Архівовано 10 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ а б archINFORM — 1994.d:Track:Q265049
|
