Linux Foundation

Linux Foundation

Тип	mutual-benefit nonprofit corporationd[1]
Галузь	комп'ютерна промисловість
Спеціалізація	Linux і відкрите програмне забезпечення
Засновано	22 січня 2007[2]
Штаб-квартира	Сан-Франциско[4]
Дочірні компанії	OpenPOWER Foundationd[5], ArduPilot Foundationd і DroneCoded
Член	Open Source Initiative[6]
linuxfoundation.org​(англ.)
Linux Foundation у Вікісховищі

The Linux Foundation (Фундація Лінукс) — некомерційний консорціум розвитку Linux.

Офіційно заснований 21 січня 2007 шляхом злиття Open Source Development Labs і Free Standards Group.

Linux Foundation просуває, захищає і стандартизує Linux, надає ресурси і сервіси співтовариству відкритого ПЗ, фінансує творця Linux — Лінуса Торвальдса.

Близько 70 членів: AMD, Cisco, EMC, Fujitsu, HP, Hitachi, IBM, Intel, Motorola, NEC, Network Appliance, Novell, NTT, Oracle, Siemens, Unisys, Sun Microsystems, Canonical, VMware, ARM та інші.

Діяльність Linux Foundation

Linux Foundation не розробляє Лінукс і не конкурує з існуючими лінукс-компаніями, а сприяє розвитку Лінукса, концентруючи зусилля в наступних областях:

• Захист Лінукса шляхом підтримки ключових розробників Лінукса і надання юридичних послуг. Linux Foundation розпоряджається торговою маркою «Linux» і надає розробникам юридичний захист інтелектуальної власності за допомогою таких проєктів, як Open Source as Prior Art, Patent Commons Project, і спонсорства в Linux Legal Defense Fund.
• Стандартизація Лінукса і поліпшення його як платформи для розробників ПЗ. На це направлені проєкти Linux Standard Base (LSB) і Linux Developer Network.
• Надання нейтрального середовища для співпраці і розвитку. Linux Foundation служить як нейтральний представник Лінукса, уповноважений відповідати на агресію з боку конкурентів. Також Linux Foundation надає простір для обговорення технічним співтовариством, розробниками застосувань, промисловими замовниками і кінцевими користувачами насущних питань, що стоять перед «екосистемою» GNU/Linux в таких областях як desktop interfaces, accessibility, printing, application packaging, та інших.

Примітки

Посилання

• Офіційний сайт The Linux Foundation.
• Linux Kernel Development (звіт, квітень 2008)

Дивись також

• Open Invention Network

п о р Linux Linux Adoption • Порівняння з Windows • Критика • Історія • Ядро (підтримувані архітектури) • Закон Лінуса • Linux Foundation • Linux-libre • Tux • vmlinux Дистрибутиви Дистрибутиви (Список • Порівняння • Lightweight Linux) • Live CD • Live USB • Формати пакетів GNU Free Software Foundation • GNU • GNU General Public License • Суперечка про найменування GNU/Linux • Пакети GNU • Проєкт GNU Інтерфейс користувача CLI • GUI • X Window System • GNOME • KDE • Xfce • LXDE Менеджери вікон Compiz • Metacity • KWin • Openbox • AfterStep • Blackbox • CTWM • Enlightenment • FVWM • Hackedbox • IceWM • Metisse • OLVWM • PLWM • PWM • Sawfish • vtwm • wm2 • Wmx • Xmonad Застосування Desktop • Пристрої • Linux у вбудованих системах • Ігри • LAMP • LTSP Ключові особи Джоно Бекон • Алан Кокс • Jon Hall • Benjamin Mako Hill • Greg Kroah-Hartman • David S. Miller • Ендрю Мортон • Іан Мердок • Брюс Перенс • Деніел Робінс • Марк Шаттлворт • Річард Столмен • Лінус Торвальдс • Theodore Ts'o • Патрік Волкердінґ • Matt Zimmerman ЗМІ Free Software Magazine • Linux.com • Linux Format • Linux For You • Linux Gazette • Linux Journal • Linux-Magazin • Linux Magazine • Linux Outlaws • LugRadio • LWN.net • O3 Magazine • Phoronix • DistroWatch Мобільність Access Linux Platform • Android • bada • LiMo Foundation • LiMo Platform • Linux Phone Standards Forum • MeeGo (Maemo • Moblin) • Mobilinux • Open Handset Alliance • Openmoko • OPhone • Ubuntu Mobile • webOS Інше Linux-конференції • Linux Documentation Project • Linux Standard Base • Linux User Group • Revolution OS (фільм) • SCO і Linux • Суперечка Таненбаума та Торвальдса • The Code (фільм) • Власницьке програмування для Лінукса • Віруси та хробаки • Об'єднане ядро Linux

п о р Ядро Linux Організація Ядро Linux Foundation Linux Mark Institute закон Лінуса суперечка Таненбаума та Торвальдса Tux конфлікт з SCO Linaro GNU GPL v2 menuconfig Supported computer architectures Kernel names Criticism Підтримка Розробники The Linux Programming Interface kernel.org LKML Linux conferences Користувачі Linux User Group (LUG) Реалізація Debugging CRIU ftrace kdump Linux kernel oops SystemTap BPF Завантаження vmlinux System.map dracut initrd initramfs ABIs Linux Standard Base x32 ABI APIs Kernel System Call Interface POSIX ioctl select open read close sync … Linux-only futex epoll splice dnotify inotify readahead … In-kernel ALSA Crypto API io uring DRM kernfs Бар'єр пам'яті New API RCU Video4Linux IIO Userspace Демони, Файлові системи devfs devpts debugfs FUSE procfs sysfs systemd udev Kmscon Бібліотеки- обгортки Стандартна бібліотека мови C glibc uClibc Bionic libhybris dietlibc EGLIBC klibc musl Newlib libcgroup libdrm libalsa libevdev libusb liburing Компоненти модулі ядра BlueZ cgroups консоль bcache Device mapper dm-cache dm-crypt DRM EDAC evdev Kernel same-page merging (KSM) LIO Framebuffer LVM KMS driver Netfilter Netlink nftables Network scheduler perf SLUB zram zswap Process and I/O schedulers: O(n) scheduler O(1) scheduler Completely Fair Scheduler (CFS) Brain Fuck Scheduler Noop scheduler SCHED_DEADLINE Security Modules: AppArmor Exec Shield seccomp SELinux Smack Tomoyo Linux Linux PAM Драйвери 802.11 graphics Raw device initramfs KernelCare kexec kGraft kpatch Ksplice Variants Mainline ядро Linux Linux-libre High-performance computing INK Compute Node Linux SLURM система реального часу RTLinux RTAI Xenomai Carrier Grade Linux MMU-less μClinux PSXLinux Віртуалізація Гіпервізор KVM Xen Віртуалізація ОС Linux-VServer Lguest LXC OpenVZ інші L4Linux ELinOS User-mode Linux MkLinux coLinux Adoption Range of use Desktop Embedded Gaming Тонкий клієнт: LTSP Сервер: LAMP LYME-LYCE Devices Adopters List of Linux adopters GENIVI Alliance   Портал «Інформаційні технології/Вільне програмне забезпечення» Категорія:Ядро Linux