Saro London
| Saro London | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | багатоцільовий летючий човен |
| Перший політ: | березень 1934 |
| Прийнятий на озброєння: | 1936 |
| Знятий з озброєння: | 1941 |
| Період використання: | 1936–1941 |
| На озброєнні у: |  Королівські ПС Великої Британії Королівські повітряні сили Канади |
| Розробник: | Saunders-Roed |
| Виробник: |  Saunders-Roe |
| Всього збудовано: | 31 |
| Модифікації: | Saunders Severn |
| Екіпаж: | 6 осіб |
| Крейсерська швидкість: | 206 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 249 км/год |
| Дальність польоту: | 1 800 км |
| Дальність польоту з ППБ: | 2 800 км |
| Практична стеля: | 6 100 м |
| Швидкопідйомність: | 6 м/с |
| Довжина: | 17,22 м |
| Висота: | 5,72 м |
| Розмах крила: | 24,38 м |
| Площа крила: | 132,4 м² |
| Порожній: | 5 035 кг |
| Споряджений: | 8 346 кг |
| Двигуни: | 2 × 9-циліндрових радіальних поршневих двигуни з повітряним охолодженням Bristol Pegasus X |
| Тяга (потужність): | 915 к.с. (682 кВт) |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | до 900 кг |
| Кулеметне озброєння: | 3 × 7,62-мм авіаційні кулемети Льюїса |
| | |
 Saro London у Вікісховищі | |
Саро Лондон (англ. Saro London) — британський двомоторний суцільнометалевий летючий човен-біплан з двокільовим оперенням. Літак був створений під керівництвом Г. Ноулера в КБ фірми «Саундерс Роу» як розвиток типу А.7 («Северн») — мав схожу конфігурацію, але дещо менші розміри. Особливістю конструкції літака стала можливість перевезення громіздких вантажів на горі фюзеляжу. Двигуни Saro London були встановлені на верхньому крилі.
Історія
Британський двомоторний летючий човен «Сандерс-Ро» (Саро) «Лондон» розроблявся відповідно до специфікації Міністерства авіації R.24/31, яка визначала за вимоги створення «багатоцільового патрульного літака відкритого моря». Основними критеріями визначалося забезпечення дальності польоту не менше ніж 1000 миль, можливості продовжувати політ на одному двигуні з 60 % корисного навантаження, а також низькі експлуатаційні витрати. Швидкісні характеристики для машин цього класу вважалися другорядними. «Лондон» і його сучасник «Супермарин Странраер» були останніми багатомоторними летючими човнами-біпланами, які надійшли на службу в Королівські ПС.
Розроблення замовленого літака під фірмовим індексом А.27 створювалося під керівництвом Г. Ноулера на основі раннього тримоторного гідроплану А.7 «Северн», що залишився в єдиному екземплярі. У конструктивному відношенні А.27 був суцільнометалевий півтораплан з верхнім крилом, піднятим на системі підкосів. Радіальні двигуни Bristol Pegasus II встановлювалися на передній кромці верхнього крила. Фюзеляж мав патентовану гофровану обшивку «Сандерс-Ро».
Літак мав двокільове оперення, що дозволяло розмістити у хвостовій частині фюзеляжу кулеметну установку з хорошими кутами обстрілу. Неординарним конструкторським рішенням стало розміщення вантажного майданчика зверху фюзеляжу (між верхнім і нижнім крилами), що дозволило перевозити великогабаритні вантажі — наприклад, авіадвигуни або торпеди.
У березні 1934 року прототип «Лондона» з 9-циліндровими радіальними двигунами Bristol Pegasus III М3 вийшов на випробування і здійснив перший політ. Результати виявилися цілком успішними, і Королівські ПС в 1935 — 36 роках замовили 30 гідролітаків у двох модифікаціях. Поставки завершилися до травня 1938 року.
Починаючи з 1936 року, модель «Лондон» Mk.II надійшла на озброєння 201-ї ескадрильї на авіабазі Калшот, замінивши «Саутгемптон». У жовтні 1936 року почалися поставки до 204-ї ескадрильї Королівських ПС на авіабазу Маунт Баттен, Плімут, також замінивши «Саутгемптон». Більше нових летючих човнів було доставлено тій же ескадрильї в 1937 році, щоб замінити «Перт», і у 202-й ескадрильї на авіабазі Калафрані, Мальта, де вони замінили застарілі «Скапа», а також літаки у 228-й ескадрильї у Пембрук-Док.
У 1937—1938 роках 204-та ескадрилья Королівських ПС використовувала п'ять «Лондонів», обладнаних допоміжними зовнішніми паливними баками, для далекого тренувального польоту до Австралії на святкування 150-ї річниці заснування колонії в Сіднеї, Новий Південний Уельс. У цій конфігурації вони мали запас ходу 2600 миль (4180 км).
На початок Другої світової війни «Лондони» перебували на озброєнні 201-ї ескадрильї, яка на той час дислокувалася у Саллом-Во на Шетландських островах, 202-ї ескадрильї в Гібралтарі, 240-ї ескадрильї в Інвергордоні. Ці літаки активно патрулювали Північне та Середземне моря. Деякі з них були оснащені додатковим паливним баком для збільшення радіусу польоту. Озброєння у вигляді авіабомб, глибинних бомб і морських мін загальною вагою до 907 кг могло перевозитися під нижніми крилами.
Поступово на заміну «Лондонам» надходили нові літаки, такі як «Гудзон», а ескадрильї, що патрулювали Атлантику та Середземне море, були переоснащені на «Сандерленди». Деякі «Лондони» були передані Королівським ПС Канади. До середини 1941 року всі були зняті з фронту.[1]
Основні модифікації
- Прототип — єдиний екземпляр
- London Mk.I — перший серійний варіант з двигунами Bristol Pegasus III М3 та дволопатеві гвинти. Пізніше модифікований на версію Mk II (10 од.)
- London Mk.II — використано потужніші двигуни Pegasus X 30 та встановлено чотирилопатеві гвинти (20 од.)
Тактико-технічні характеристики (London Mk.II)
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]
Технічні характеристики
- Екіпаж: 6 осіб
- Довжина: 17,31 м
- Висота: 5,72 м
- Розмах крила: 24,38 м
- Площа крила: 132,38 м²
- Маса порожнього: 5035 кг
- Максимальна злітна маса: 8346 кг
- Двигуни: 2 × Bristol Pegasus X
- Потужність: 2 × 915 к. с. (682 кВт.)
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 249 км/год (на висоті 1905 м.)
- Крейсерська швидкість: 208 км/год
- Практична стеля: 6100 м.
- Дальність польоту: 1800 км
- Дальність польоту з ППБ: 2800 км
Озброєння
- Захисне:
- 1 × 7,7-мм кулемет Льюїса в верхній турелі
- 1 × 7,7-мм кулемет Льюїса в носовій турелі
- 1 × 7,7-мм кулемет Льюїса в хвостовій турелі
- Бомбове:
- до 907 кг бомб
Однотипні літаки за епохою, призначенням та конфігурацією
|
|
|
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- ↑ а б Monday, 1984, с. 180.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Saro London |
- Saunders-Roe A.27 London(англ.)
- Саро (Сандерс-Ро) «London»(рос.)
- Патрульная летающая лодка Saunders-Roe(рос.)
- Saro London. Боевое применение.(рос.)
Література
- Burney, Allan. Flying Boats of World War 2 (The Aeroplane; & Flight Magazine Aviation Archive Series). London: Key Publishing Ltd., 2015. ISBN 978 1909786 110
- Green, William. War Planes of the Second World War, Volume Five: Flying Boats. London: Macdonald & Co. (Publishers) Ltd., 1962 (Fifth impression 1972). ISBN 0-356-01449-5.
- London, Peter. Saunders and Saro Aircraft Since 1917. London: Putnam (Conway Maritime Press), London, 1988. ISBN 0-85177-814-3.
- March, Daniel J. British Warplanes of World War II: Combat Aircraft of the RAF and Fleet AIr Arm, 1939—1945. Hoo, near Rochester, Kent, UK: Aerospace Publishing Ltd., 1998. ISBN 1-84013-391-0.
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
