West Coast Air
| ||||
| Тип | авіакомпанія | |||
|---|---|---|---|---|
| Завершення діяльності | 31 березня 2010 | |||
| Хаби | Vancouver Harbour Water Airportd | |||
| Штаб-квартира | Ванкувер | |||
| Сайт | harbourair.com | |||
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вест-Кост.
Не плутати з Air West Coast — новозеландською авіакомпанією.
West Coast Air — регіональна авіакомпанія Канади зі штаб-квартирою в місті Ванкувер (Британська Колумбія), виконує регулярні та чартерні пасажирські та вантажні перевезення на гідролітаках de Havilland Canada з центру Ванкувера і Міжнародного аеропорту Ванкувера в Нанаймо, Вікторію, Комокс, Саншайн-Кост і Вістлер.
Авіакомпанія також організовує польоти за популярним туристичним напрямками в провінції Британська Колумбія.
Історія
До 2004 року підрозділ West Coast Air було дочірнім підприємством іншої канадської авіакомпанії Air BC. У 1998 році колишній пілот комерційних авіаліній Рік Бакстер став керуючим партнером компанії Air BC, а в 2004 році викупив підрозділ West Coast Air з подальшою реорганізацією в незалежну авіакомпанію.
У серпні 2006 року West Coast Air набула іншого регіонального перевізника Pacific Wings Airlines, істотно розширивши власну маршрутну мережу за рахунок маршрутів поглиненої авіакомпанії.
20 квітня 2007 року West Coast Air завершила процедуру злиття із ще однією авіакомпанією Baxter Aviation, при цьому повітряний флот перевізника виріс на дев'ять літаків de Havilland Canada DHC-2 Beaver, а штат співробітників збільшився до 150 осіб.
Маршрутна мережа
У лютому 2010 року маршрутна мережа авіакомпанії складалася з наступних пунктів призначення:[1]:
- Комокс
- Джервіс-Інлет
- Нанаймо — гідроаеропорт Нанаймо-Харбор
- Січлет
- Ванкувер — гідроаеропорт Ванкувер-Харбор
- Річмонд — Міжнародний гідроаеропорт Ванкувера
- Вікторія — Аеропорт Вікторія Іннер-Харбор
- Гідроаеропорт Вістлер/Грін-Лейк (щорічно з травня по вересень)
Флот
Станом на 30 листопада 2009 року повітряний флот авіакомпанії Air West Coast складався з 17 гідролітаків:
| Тип літака | Кількість | Моделі | Примітки |
| de Havilland Canada DHC-6 Twin Otter | 6[2] | 100/200 серії | 18 пасажирських місць |
| de Havilland Canada DHC-2 Beaver | 11 | DHC-2/DHC-2 MK. I | 6 пасажирських місць |
Авіаподії і нещасні випадки
- 1 листопада 2000 року. При зльоті з Ванкувера на висоті від 15 до 30 метрів у літака de Havilland Canada DHC-6 Twin Otter на 25 секунд виключився другий двигун. Незважаючи на достатню для продовження польоту швидкість, гідролітак пішов носом і правим крилом вниз і впав на воду. На борту знаходилися два пілоти і 15 пасажирів, всі були щасливо евакуйовані рятувальною бригадою. Розслідувала інцидент канадська Комісія з безпеки на транспорті прийшла до висновку, що «...оскільки більшість чартерних та місцевих авіакомпаній використовують для підготовки пілотів власні літаки замість окремих тренажерів, більшість пов'язаних з високими ризиками ситуацій може бути змодельоване тільки на практичних заняттях та в результаті обговорення в класах». Керівництво авіакомпанії після даного інциденту зробило відповідні висновки і переглянуло власні навчально-тренувальні програми в бік підвищеної уваги до ситуацій, пов'язаних з втратою потужності двигунів літаків при русі на малих висотах і з низькою швидкістю польоту[3][4].
Примітки
- ↑ West Coast Air (September 2009). Route Map. Архів оригіналу за 5 жовтня 2009. Процитовано 11 лютого 2010.
{{cite web}}: Вказано більш, ніж один|deadlink=та|deadurl=(довідка) - ↑ West Coast Air (February 2010). About. Архів оригіналу за 5 жовтня 2009. Процитовано 11 лютого 2010.
- ↑ Transportation Safety Board of Canada[en] (November 2000). Aviation Investigation Report Loss of Power and Collision with Water West Coast Air de Havilland DHC-6 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 11 лютого 2010.
- ↑ Aviation Safety Network (August 2003). Accident description. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 11 лютого 2010.
Посилання
- Офіційний сайт авіакомпанії Air West Coast [Архівовано 14 квітня 2009 у Wayback Machine.]
