ZF2001

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.
ZF2001
?
Ідентифікатори
Номер CAS ?
Код ATC ?
PubChem ?
DrugBank DB15893
Хімічні дані
Формула ?
Мол. маса ?
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм ?
Період напіврозпаду ?
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус

екстрене схвалення у КНР, Узбекистані

Шляхи введення в/м

ZF2001, торгова назва RBD-Dimer — кандидат вакцину проти COVID-19, який є субодиничною вакциною, та розроблений компанією «Anhui Zhifei Longcom» у співпраці з Інститутом мікробіології Китайської академії наук.[1][2] Станом на грудень 2020 року кандидат на вакцину проходив III фазу клінічного дослідження за участю 29 тисяч осіб у Китаї, Еквадорі, Малайзії, Пакистані та Узбекистані.[3][4] ZF2001 створений на основі технології, яка подібна до використаної технології виробництва інших вакцин на основі білків, які проходять III фазу клінічного дослідження, компаній «Novavax», «Vector Institute» та «Medicago Inc.».[5] Вона застосовується у 3 ін'єкції протягом 2 місяців.[6]

Початково «ZF2001» схвалена до використання в Узбекистані, а згодом і в Китаї.[7][8] Очікується, що виробництво вакцини буде складати мільярд доз на рік.[6] Результати II фази клінічних досліджень після застосування трьох доз, опубліковані в журналі «The Lancet», показали швидкість сероконверсії нейтралізуючих антитіл від 92 % до 97 %.[9]

Опис

Згідно опису в журналі «Cell», домен, що зв'язує рецептор шипа CoV (RBD), є привабливою мішенню вакцини проти коронавірусів, але має обмежену імуногенність, проте димерна форма MERS-CoV-RBD має більшу імуногенність. RBD-димер суттєво збільшує кількість нейтралізуючих антитіл у порівнянні зі звичайною мономерною формою та захищала мишей від MERS-CoV-інфекції в експерименті. CoV-RBD-димери отримували у великій кількості в експериментальному виробництві.[10] Замість введення цілого вірусу, субодиничні вакцини містять частинки вірусу, спеціально підібрані для стимулювання імунної відповіді. Оскільки фрагменти вірусу не здатні спричинити хвороби, субодиничні вакцини вважаються дуже безпечними.[11] Серед широко використовуваних субодиничних вакцин є, зокрема, вакцини проти гепатиту B та кашлюку. Проте, оскільки у вакцині наявні лише декілька вірусних компонентів, які не відображають усю складність вірусу, їх ефективність може бути обмеженою.[12] Субодиничні вакцини застосовуються разом із ад'ювантами, тому може знадобитися застосування бустера.[11]

На думку експертів у галузі епідеміології, виробництво цього виду вакцин є стабільним і надійним, а також легше організувати їх масштабне промислове виробництво як у країні-розробнику, так і за кордоном. Проте вони зазначили, що частині вакцинованих може бути дуже незручно приходити до медичних закладів для проведення другого та третього щеплення.[6]

Розробка

І-ІІ фаза клінічних досліджень та її результати

У червні 2020 року компанія «Longcom» розпочала подвійне сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження І фази з 50 учасниками віком 18–59 років у Чунцині, розділених на групи з низькими дозами, високими дозами та плацебо.[13]

У липні компанія «Longcom» розпочала рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження ІІ фази з 900 учасниками віком 18–59 років у місті Чанша у провінції Хунань, розділених на групи з низькими дозами, високими дозами та плацебо.[14] У серпні було розпочато додаткове дослідження II фази з 50 учасниками віком більш ніж 60 років.[1][15]

Згідно опублікованих у журналі «The Lancet» результатів ІІ фази клінічного дослідження, за дводозовим графіком показники сероконверсії нейтралізуючих антитіл після другої дози становили 76 % (114 із 150 учасників) у групі з 25 мкг та 72 % (108 із 150) у групі з 50 мкг введеного активного компонента вакцини. За графіком із трьома дозами швидкість сероконверсії нейтралізуючих антитіл після третьої дози становила 97 % (143 із 148 учасників) у групі по 25 мкг та 93 % (138 із 148) у групі по 50 мкг. Через 7-14 днів після введення третьої дози сероконверсія нейтралізуючих антитіл досягла рівнів, які були значно вищими, ніж у сироватці крові одужуючих хворих COVID-19, особливо у групі 25 мкг.[9]

ІІІ фаза клінічних досліджень

У грудні компанія «Longcom» розпочала проведення рандомізованого подвійного сліпого плацебо-контрольованого клінічного дослідження III фази з 29 тисячами учасників, у тому числі 750 учасників від 18 до 59 років та 250 учасників старші 60 років у Китаї, та 21 тисяча учасників від 18 до 59 років та 7 тисяч учасників старші 60 років за межами Китаю.[16][17]

У грудні малайзійська компанія «MyEG» повідомила, що проводитиме клінічне дослідження III фази в країні. Якщо дослідження буде успішним, «MyEG» стане єдиним дистриб'ютором «ZF2001» в Малайзії на 3 роки.[4]

У грудні Узбекистан розпочав клінічне дослідження «ZF2001» III фази терміном 1 рік за участю 5 тисяч добровольців віком від 18 до 59 років.[18][19]

У грудні міністр охорони здоров'я Еквадору Хуан Карлос Севальйос повідомив, що у клінічному дослідженні III фази будуть брати участь від 5 до 8 тисяч добровольців.[20]

У лютому Пакистанське агентство з контролю за ліками схвалило проведення клінічного дослідження III фази за участю близько 10 тисяч добровольців, які проводитимуться в медичному університеті Лахора, центральному військовому госпіталі та лікарні Ага Хана.[21]

Ведуться переговори щодо початку ІІІ фази клінічних досліджень в Індонезії.[17][22]

Варіанти COVID-19

У лютому в лабораторних дослідженнях дванадцяти зразків сироватки, відібраних у щеплених вакцинами BBIBP-CorV та «ZF2001», зберігалася нейтралізуюча активність щодо варіанта 501.V2, хоча з меншою активністю, ніж щодо оригінального вірусу.[23] Для «ZF-2001» середні геометричні титри зменшились у 1,6 рази; із 106,1 до 66,6, що було менше, ніж антисироватки щеплених мРНК-вакцинами, із зменшенням у 6 разів.[24] Попередні клінічні дані щодо щеплень вакцинами «Novavax» та «Johnson & Johnson» також показали, що вони були менш ефективними у профілактиці COVID-19 у ПАР, де дуже поширений новий варіант вірусу.[23]

Виробництво

Завод з виробництва вакцини «ZF2001» було введено в експлуатацію у вересні 2020 року.[17] У лютому 2021 року генеральний директор «Zhifei Longcom» Пу Цзян повідомив, що компанія має виробничі потужності для виробництва 1 мільярда доз вакцини на рік.[6]

Маркетинг та постачання

1 березня 2021 року Узбекистан схвалив застосування «ZF2001» (під торговою назвою «ZF-UZ-VAC 2001») після проведення III фази клінічного дослідження.[8] У березні 2021 року Узбекистан отримав 1 мільйон доз вакцини, і планував розпочати масову вакцинацію 5 квітня.[25]

15 березня Китай схвалив «ZF2001» для обмеженого використання після того, як вакцину на початку місяця схвалив для застосування Узбекистан.[7]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Anhui Zhifei Longcom: RBD-Dimer – COVID19 Vaccine Tracker. covid19.trackvaccines.org. Архів оригіналу за 3 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020. (англ.)
  2. ↑ COVID-19 Vaccine: RBD-Dimer by Anhui Zhifei Longcom Biopharma, Institute of Microbiology Chinese Academy of Sciences. covidvax.org (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
  3. ↑ Fifth Chinese Covid-19 vaccine candidate ready to enter phase 3 trials. South China Morning Post (англ.). 20 листопада 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
  4. ↑ а б Ying TP (7 грудня 2020). MYEG to conduct phase 3 clinical trial for China's Covid-19 vaccine in Msia | New Straits Times. NST Online (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
  5. ↑ Zimmer C, Corum J, Wee SL (10 червня 2020). Coronavirus Vaccine Tracker. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 27 грудня 2020. (англ.)
  6. ↑ а б в г China’s production bottleneck ‘could be eased with latest Covid-19 vaccine’. South China Morning Post (англ.). 17 березня 2021. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  7. ↑ а б Liu, Roxanne (15 березня 2021). China IMCAS's COVID-19 vaccine obtained emergency use approval in China. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  8. ↑ а б Mamatkulov, Mukhammadsharif (1 березня 2021). Uzbekistan approves Chinese-developed COVID-19 vaccine. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 2 березня 2021.
  9. ↑ а б Yang, Shilong; Li, Yan; Dai, Lianpan; Wang, Jianfeng; He, Peng; Li, Changgui; Fang, Xin; Wang, Chenfei; Zhao, Xiang; Huang, Enqi; Wu, Changwei (24 березня 2021). Safety and immunogenicity of a recombinant tandem-repeat dimeric RBD-based protein subunit vaccine (ZF2001) against COVID-19 in adults: two randomised, double-blind, placebo-controlled, phase 1 and 2 trials. The Lancet Infectious Diseases (англ.). 0 (0). doi:10.1016/S1473-3099(21)00127-4. ISSN 1473-3099. PMC 7990482.
  10. ↑ Dai L, Zheng T, Xu K, Han Y, Xu L, Huang E, An Y, Cheng Y, Li S, Liu M, Yang M, Li Y, Cheng H, Yuan Y, Zhang W, Ke C, Wong G, Qi J, Qin C, Yan J, Gao GF (Серпень 2020). A Universal Design of Betacoronavirus Vaccines against COVID-19, MERS, and SARS. Cell. 182 (3): 722—733.e11. doi:10.1016/j.cell.2020.06.035. PMC 7321023. PMID 32645327. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 3 травня 2021. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  11. ↑ а б What are protein subunit vaccines and how could they be used against COVID-19?. www.gavi.org (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
  12. ↑ Dong Y, Dai T, Wei Y, Zhang L, Zheng M, Zhou F (Жовтень 2020). A systematic review of SARS-CoV-2 vaccine candidates. Signal Transduction and Targeted Therapy. 5 (1): 237. doi:10.1038/s41392-020-00352-y. PMC 7551521. PMID 33051445. (англ.)
  13. ↑ Phase I Clinical Study of Recombinant Novel Coronavirus Vaccine [Архівовано 2 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  14. ↑ Clinical Study of Recombinant Novel Coronavirus Vaccine [Архівовано 2 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  15. ↑ Recombinant New Coronavirus Vaccine (CHO Cells) to Prevent SARS-CoV-2 Phase I Clinical Trial (≥60 Years Old) [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  16. ↑ A Phase III Clinical Trial to Determine the Safety and Efficacy of ZF2001 for Prevention of COVID-19 [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  17. ↑ а б в Another Chinese Covid-19 vaccine enters late-stage human trials with a plan to produce 300 million doses annually. Business Insider. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 27 грудня 2020. (укр.)
  18. ↑ Reuters Staff (11 листопада 2020). Uzbekistan to carry out late-stage trial of Chinese COVID-19 vaccine candidate. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
  19. ↑ Uzbekistan poised to start trials on Chinese COVID-19 vaccine | Eurasianet. eurasianet.org (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
  20. ↑ Ecuador participará en ensayos de una vacuna china contra el covid-19. CNN (ісп.). 29 грудня 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  21. ↑ China's third vaccine enters Pakistan. The Nation (англ.). 15 лютого 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
  22. ↑ Covid vaccine tracker: How do the leading jabs compare?. www.ft.com (англ.). 23 грудня 2020. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
  23. ↑ а б Liu, Roxanne (3 лютого 2021). Sinopharm's COVID-19 vaccine remained active against S.Africa variant, effect reduced - lab study. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 29 березня 2021.
  24. ↑ Huang, Baoying; Dai, Lianpan; Wang, Hui; Hu, Zhongyu; Yang, Xiaoming; Tan, Wenjie; Gao, George F. (2 лютого 2021). Neutralization of SARS-CoV-2 VOC 501Y.V2 by human antisera elicited by both inactivated BBIBP-CorV and recombinant dimeric RBD ZF2001 vaccines. bioRxiv (англ.): 2021.02.01.429069. doi:10.1101/2021.02.01.429069. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
  25. ↑ uz, Kun. Uzbekistan receives 1 million doses of ZF-UZ-VAC 2001 vaccine. Kun.uz (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 28 березня 2021.

П:  Портал «Медицина»