Renault Colorale

Renault Colorale

Renault Colorale на вікісховищі

Загальні дані

Виробник:

Renault

Роки виробництва:

1950 — 1957

Дизайн

Компонування:

FR, 4WD

Двигуни

14 CV (1950-1953)
Марка:	14 CV (1950-1953)
Тип:	бензиновий 4-тактний R4
Робочий об'єм:	2383 см3
Максимальна потужність:	48 к.с. (36 кВт [49 к.с. по ГОСТ[1]]), при 2800 об/хв
Макс. швидкість:	92 км/год
Хід поршня:	105 мм
Діаметр циліндра:	85 мм
Ступінь стиску:	6,4
Система живлення:	карбюратор Solex
Охолодження:	рідинне
Газорозподільний механізм:	SV

11 CV (1953-1957)
Марка:	11 CV (1953-1957)
Тип:	бензиновий 4-тактний R4
Робочий об'єм:	1996 см3
Максимальна потужність:	58 к.с. (43 кВт [58 к.с. по ГОСТ[1]]), при 4000 об/хв
Макс. швидкість:	102 км/год
Хід поршня:	88 мм
Діаметр циліндра:	85 мм
Ступінь стиску:	6,6
Система живлення:	карбюратор
Охолодження:	рідинне

Трансмісія

КП: 4-ступенева механічна, передатні відношення І — 4,82; ІІ — 2,62; ІІІ — 1,6; IV — 1; З. Х. — 4,9

Характеристики

Масово-габаритні

Довжина:

4370 мм; 4440 мм (Taxi)

Ширина:

1820 мм

Висота:

1820 мм (Savane, Furgon); 1810 мм (Prarie, Taxi); 1790 мм (Pick-up)

Колісна база:

2660 мм

Колія передня:

1450 мм

Колія задня:

1450 мм

Споряджена маса:

1765 кг (Savane)

Повна маса:

2490 кг (Savane)

На ринку

Попередник: Renault Primaquatre

Наступник: Renault Domaine
Renault Estafette

Схожі моделі:

ГАЗ-М-72, Москвич-411/431, Chevrolet Advance Design

Інше

Вантажопідйомність:

800 кг (Pick-up)

Об'єм бака:

65 л

Renault Colorale — сімейство середньорозмірних автомобілів, що виготовлялися у 1950—1957 рр.

Першочергово призначалися для експлуатації у селах та Заморських володіннях Франції. Назва «Colorale» є телескопією з французьких слів COLOniale («колоніальний») та ruRALE («сільський»).

Модифікації — універсал (найпопулярніший п'ятидверний — Prarie, тридверний — Savane), фургон, пікап, бортова вантажівка (Plateau baché), шасі під спеціалізовані кузова (Châssis-cabine), таксі. Останній, що нагадував лондонські кеби (з додатковими розкладними сидіннями проти ходу) зник з виробництва ще у 1952 р.^[2]

Розроблений інженером Фернаном Пікаром (Fernand Picard) та дизайнером Робертом Батхаудом (Robert Barthaud) автомобіль нагадував популярні Renault 1950-их р., хоча не був комерційно успішним. Було виготовлено всього 39501 екземпляр^[3][4] (43000^[5]).

Почалось виробництво у 1950 р. з задньопривідних варіантів. Вони мали «нижньоклапанні» двигуни 14CV (R4, 2,4 л, 48 к. с.) з неповноопорним колінчастим валом. Агрегати відносились до «85 серії», котрими обладнувались Renault Primaquatre ще у 1936 р. Через це більш ніж півторатонний автомобіль з важкістю розвивав максимальну швидкість у 92 км/год.

Кузова виготовлялись компанією Chausson у Женвільє, а остаточно збирались на заводах «Рено» у Булонь-Біянкур.

Залежна ресорна підвіска як передніх так і задніх коліс (16 дюймів) містила додаткові коректуючі пружини. Гальмівні механізми були повністю барабанними. Кермовий механізм типу черв'як-ролик.

Повнопривідні версії дебютували на Паризькому автосалоні у 1951 р., а виготовлялись з 1952 р. До чотирьохступінчастої коробки передач додалась двоступінчаста роздавальна коробка з знижувальною передачею (передатне відношення 1,58).

Популяризації сприяли рекламно-випробовувальні пробіги — один автомобіль пройшов 15 тис. км по Африці, потім 42 тис. км по Північній та Південній Америці, піднявшись на 4800 км над рівнем моря в районі озера Тітікака.

З 1953 р. стали встановлювати нові двигуни 11 CV (R4, 2 л, 58 к.с.), котрими обладнувались також седани Frégate та легкі вантажівки. Однак агрегати не сильно впливали на динамічні характеристики.

Цікаво, що завершення виробництва збіглося з початком розпаду Французької колоніальної імперії.

• «Дуже рідкісний предок кросоверів» — Renault Colorale (рос.) [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Стаття на desert-vehicles.org (англ.) [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Клуб Renault Colorale (франц.) [Архівовано 20 червня 2021 у Wayback Machine.]