I-183
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: | I-183 |
Будівник: | верф Kawasaki в Кобе |
Закладений: | 26 грудня 1941 |
Отриманий: | 3 жовтня 1943 |
Доля: | 29 квітня 1944 потоплений неподалік від Японських островів |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Підводний човен типу KD7 |
Водотоннажність: | 1630 над водою, 2602 при зануренні |
Довжина: | 105,5 м |
Ширина: | 8,3 м |
Осадка: | 4,6 м |
Двигуни: |
|
Швидкість: | 23,1 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні) |
Дальність плавання: | 15 000 км при швидкості 16 вузлів (над водою) |
Максимальна глибина: | 80 м |
Екіпаж: | 86 |
Озброєння: |
|
I-183 — підводний човен Імперського флоту Японії, який брав участь у бойових діях Другої світової війни.
Човен, який належав до типу KD7, спорудили у 1943 році на верфі Kawasaki в Кобе.
По завершенні І-183 включили для проведення тренувань до 11-ї ескадри підводних човнів. На початку жовтня 1943-го човен розпочав тренування у Внутрішньому Японському морі. 6 числа при відпрацюванні екстреного занурення не був закритий один з клапанів, що призвело до надходження води в машинне відділення. Попри термінове продування головної баластної цистерни кормова частина човна занурилась, тоді як носова піднялася над водою. Втім, вчасні дії одного з офіцерів, який перекрив люк до приміщень екіпажу, допомогли запобігти ускладненню ситуації. Більшість команди змогла полишити І-183 через носові торпедні апарати, проте 16 моряків, що залишились у кормовій частині, загинули (серед них був і той офіцер, дії якого врятували від затоплення весь човен). 7 жовтня за допомогою плавучого крана та команди водолазів І-183 повернули в нормальне положення.
Після проведення ремонту, який завершився у січні 1944-го, та нового циклу тренувань човен 31 березня полишив Японію та попрямував до архіпелагу Палау (важливий транспортний хаб та вузол оборони на заході Каролінських островів), який тільки-но став ціллю для потужного рейду ворожого авіаносного з'єднання. Таке завдання дістали одразу пів дюжини субмарин, проте саме І-183 невдовзі був вимушений повернутись через технічні проблеми та 6 квітня прибув до Куре.
Наприкінці квітня 1944-го І-183 включили до складу 22-ї дивізії підводних човнів, яка базувалась на атолі Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, яка втратила своє значення у лютому 1944-го, проте ще використовувалася для операцій підводного флоту). 28 квітня човен знову полишив Японію та попрямував до місця служби, маючи намір пройти повз Сайпан (Маріанські острови). Ввечері того ж дня на виході із протоки Бунго (відділяє острови Сікоку та Кюсю) І-183 помітили на радарі американського підводного човна «Погі», який почав переслідування у надводному положенні.
Невдовзі після опівночі 29 квітня в районі за сім десятків кілометрів від південного завершення Сікоку Pogy зайняв позицію для залпу та випустив чотири торпеди, одна з яких уразила ціль. І-183 затонув менше ніж за хвилину, загинули всі 92 члени його екіпажу.[1]
Примітки
- ↑ Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- п
- о
- р
Підводні човни за рангами і типами | |||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
До введення рангів |
| ||||||||||||||||||||
Човни першого рангу |
| ||||||||||||||||||||
Човни другого рангу |
| ||||||||||||||||||||
Човни третього рангу |
| ||||||||||||||||||||
Репарації і трофеї |
| ||||||||||||||||||||
Експериментальні човни | Підводний човен №71 | ||||||||||||||||||||
Надмалі підводні човни | Ko-hyoteki • Кайру • Кайтен |
Окремі категорії підводних човнів | |
---|---|
Авіанесучі підводні човни | |
Носії диверсійних мінісубмарин | |
Носії кайтенів | I-8 • I-36 • I-37 • I-44 • I-47 • I-48 • I-53 • I-56 • I-58 • I-55/I-155 • I-56/I-156 • I-57/I-157 • I-58/I-158 • I-59/I-159 • I-62/I-162 • I-65/I-165 • I-361 • I-363 • I-366 • I-367 • I-368 • I-370 |
Підводні мінні загороджувачі | |
Транспортні підводні човни | |
Учасники місій Янагі |